Днями мені виповнилося 30 років. Чоловік зателефонував, коли я вже збиралася закінчити робочий день. – Я чекаю на тебе на вході. Поїдемо тобі подарунок купувати. – А діти? – Запитала я. – Мати з сестрою приїхали, – відповів він. Чоловік повіз мене до ювелірного. Там він запропонував мені вибрати подарунок із діамантами. Так як на нашій шиї висить іпотека, я обрала найдешевшу каблучку. Хоча, звісно, дуже хотілося інше. Але я встояла перед спокусою. Додому ми приїхали задоволені – я з подарунком, чоловік моєю стриманістю. Коли ми ввійшли додому, свекруха вчепилася мені в руку. – Якщо ти мені подаруєш подібний мотлох, я на тебе розсерджуся! – заявила вона синові.
– А мені подобається, – сказала позоловка. – Дуже симпатичне колечко. – Поки ми на вас чекали, я собі подарунок доглянула у них на сайті. Ходімо покажу, — сказала свекруха, і потягла сина до ноутбука. – Хочу це. Вона обрала собі розкішне кільце з сапфіром та діамантами. Ціна – дорожча за нашу машину. – Я вимагаю, щоб син пообіцяв купити мені цю каблучку на моє шістдесятиріччя, – заявила вона з пафосом. – Пані свекруха, ми не зможемо виділити зараз на ваші забаганки таку суму. Можливо, колись у майбутньому, коли розплатимося з іпотекою. – А тебе хто питає?! – Заве рещала вона, – Ти хто тут така взагалі?! У моєму домі та кричати на мене?! – У вас нічого не трісне від ваших хотілок?
Золовка вже виштовхувала маму до виходу. – Загостювалися ми у вас. Вітаю із ювілеєм! Колечко – супер! Мам, давай, одягайся скоріше, — підганяла золовка мати. – Сину, ми ще обговоримо з тобою подарунок! – прокричала насамкінець свекруха від дверей. – Якщо ти їй подаруєш це кільце, я з тобою розлу чуся! – Зірвала я злі сть на чоловіка. Він розреготався. Заспокоївшись, сказав із усмішкою: – Вас, жінок, спеціально цьому навчають? Будь впевнена, не куплю. І показав СМС від матері: “Не подаруєш мені кільце – ти мені не син”.