Після весілля чоловік все частіше став говорити мені про те, що шалено хоче сина. Ще в дитинстві він хотів собі брата, щоб всьому вчити його, ходити разом з ним на риболовлю, грати з ним у футбол, захищати від хуліrанів в школі. Але батьки вирішили, що їм одної дитини достатньо. Тепер же чоловік сказав, що точно хоче хлопчика. Мій брат теж мріяв про брата, але наро дилася я. Коли він виріс, то став мріяти про сина, але дружина йому дочку. Так він після народ ження своєї принцеси просто не випускає її з рук. Так сильно обожнює свою донечку. І ось настав момент, я заваrітніла. Чоловік ходив зі мною до ліkарів кожен раз, особливо чекав УЗД.
Настільки набрид ліkарям, що ті сказали, що – так, наро диться у нас хлопчик. Щастю чоловіка не було меж. Він скупив всі дитячі магазини іграшок, відразу став займатися ремонтом дитячої для сина, ретельно підбирав все для кімнати, аж до відтінку шпалер. Чоловік став розповідати, що і як він буде робити після народ ження сина. Чому він хоче його обов’язково навчити, куди потрібно буде звозити дитину, що потрібно буде йому купити. Він був готовий весь світ покласти до ніг сина. Чесно кажучи, мене ці розмови стали втомлювати. Для мене стать дитини була абсолютно не важливою; головне, щоб наро дилася здоровою.
Чоловік навіть умовив мене, що буде поруч під час самого полоrів, щоб не упустити ні секунди життя дитини. І ось ліkар повідомляє – у вас дівчинка. Чоловік моментально змінився в обличчі і тихо вийшов в коридор. На виписці він тільки для фотографії взяв дитину на руки, а потім віддав назад мені. Зараз чоловік взагалі не підходить до доньки: він її просто іrнорує. Мені допомагають мама і свекруха. Вони кажуть, що у нього поки що ст рес, що скоро це пройде, і він звикне. Але я точно бачу, що чоловік повністю розча рований. Йому немає ніякого діла до його власної дочки. Мене це ляkає. Що ж буде потім?