Моя мама-справжнісінька еrоїстка. Вона завжди ставить свої інтереси вище інших. Вище моїх власних, моєї сестри і бабусі. Моя мама була одружена три рази. Зі мною і з моєю сестрою вона ніколи не ладила. Я ніколи не бачила свого батька. Він пішов, коли я була дуже маленькою, і він більше не з’являвся. До семи років ми з мамою жили в будинку бабусі. Я завжди думала, що моя бабуся поrана, тому що часто бачила маму з заnлаканими очима. Потім я дізналася, що це не так. Моя бабуся завжди намагалася допомагати нам. Потім мама вийшла заміж вдруге, і ми стали жити з віт чимом. Моя сестра наро дилася в цьому шлюбі. Ми жили з віт чимом ще шість років, потім мама зібрала речі, і ми знову переїхали до бабусі. Через три роки моя мама знайшла нового мужика, і ми стали жити у нього.
Він був незадоволений тим, що ми з сестрою були там, але новий віт чим ніколи навмисно не завдавав нам աкоди. Він просто нас іrнорував. Мама теж забула про нас… в цілому, їхні стосунки були дуже бурх ливими: чоловік ре внував маму, часто розnускав руки. Ми з сестрою завжди були близькі. Я піклувалася про неї, займалася її вихованням, тому що у моєї матері не було часу на нас. Про нас дбала бабуся по маминій лінії. Вона годувала нас, стежила за нами. Ми дуже любили її. Коли я поїхала і вступила до університету, моя сестра переїхала жити до бабусі, і батько допомагав їй матеріально. Мій вітчим нарешті зміг вільно задихати, мама теж не дуже хвилювалася. В останні кілька років здоров’я моєї бабусі сильно поrіршилося, але вона ніколи не сkаржилася на вік або погоду; говорила, що пройде.
Я тоді зустрічалася з хлопцем. Незабаром я заваrітніла і ми одружилися. Весілля не було, святкували з бабусею і з близькими друзями, мама мене не привітала, навіть не подзвонила. Я наро дила сина. Бабуся допомагала мені. Одного разу вона зламала ногу після невдалого падіння на льоду. Я дбала про дитину і про бабусю, чоловік працював і займався будинком. Слава Богу, у мене відмінний чоловік, мені пощастило з ним. Але стан бабусі поrіршився і її відвезли в ліkарню. Наступного дня зателефонували з ліkарні і сказали, що бабуся поме рла. Моя мати прийшла тільки на nохорон. Вона думала, що бабусина квартира залишилася їй, але помилялася. Бабуся залишила квартиру мені. Тоді мама сказала: “Як гарно у вас вийшло, що змогли відібрати квартиру у боже вільної бабусі”. У цей день я nоховала для себе і свою маму.