Ми з чоловіком обидва трудоголіки. В голові одна лише кар’єра. Деяких успіхів ми вже досягли, але попереду ще багато нескорених вершин. І моя мама, і моя свекруха тільки зітхали: “Від цих кар’єристів онуків нам не дочекатися”. Дітей ми і самі хотіли, але ось як поєднати приємне (діти) з корисним (робота) придумати не могли. Піти на три роки у відпустку по догляду за дитиною для мене означало поставити хрест на кар’єрі. Проте… Я заваrітніла. І ми вирішили – раз це вже сталося, то будемо народ жувати. Але ось моя робота… Моя мама запропонувала рішення:
– Ти посидиш з малюком чотири місяці, а коли він трохи зміцніє, в деkреті тебе заміню я. Ми з чоловіком обмірковували варіант найняти няню. Але рідна бабуся-це ж набагато краще. Ми з чоловіком вирішили, що так як деkретні істотно менше зарплати моєї мами, то різницю ми будемо доплачувати. Так мама не втратила б у зарплаті. І ось нашому малюкові виповнилося чотири місяці, а я вийшла на роботу. Бабуся відмінно справлялася з онуком. За півроку ніяких складнощів не виникло. Але нещодавно мій чоловік обра зив маму. Без будь-якого приводу. У дитячому садку, куди ходить чотирирічний син моєї сестри, оголосили kарантин.
Сестра не встигла оформити відгул і звернулася за допомогою до мами. Дитина повністю здорова. Мама вирішила забрати старшого онука з собою до нас. Вона розповіла,що за напасть сталася. Я не заперечила. А ось чоловікові це не сподобалося. – Я вам видаю гроші, за нашу дитину, а не за влаштований вами дитсадок. Ведіть другу дитину, – видав він. Ми з мамою витріщилися на нього від несподіванки. – Так ти мене за служницю тримаєш — – насилу промовила мама. Чоловік промовчав, а мама, обдавши мене презирливим поглядом, одягла першого онука і пішла. Вже тиждень мама не відповідає на дзвінки. З чоловіком я посва рилася. А він туnить. Не розуміє, в чому ви нен.