На сьомому місяці ваrітності ми з чоловіком захотіли дізнатися стать майбутньої дитини. За результатами ультразвукового дослідження виявилася дівчинка. Свекруха, як дізналася про це, то відразу запитала, як ми її назвемо. Зажадала, щоб ми поставилися до цього вдумливо і продумано. Ще до У3Д ми з чоловіком вирішили: якщо буде дівчинка, то назвемо її Мар’яна. Мар’яна Петрівна. Звучить? Ще як звучить! По виду свекрухи було зрозуміло, що ім’я їй не сподобалося. Але тоді вона нічого не сказала.
Через тиждень спробувала натиснути на нас. Типу вона порадилася зі своєю знайомою, “авторитетом” в астрології та іншій подібній нісенітниці, і та їй сказала, що ім’я для дівчинки зовсім невідповідне. “Необхідне інше ім’я” – відрізала вона. І тут же висунула своє рішення. Ідеально, на її думку, підходяще. Ім’я своєї бабусі. Не скажу яке, не хочу нікого обра жати, але ім’я таке давнє, що “реставрації” не підлягає. Ім’я Акакій, це “квітка”, в порівнянні з “ягідкою”, запропонованою свекрухою. Мій Петя, слава тобі господи, людина розумна, на ідеї матері не повівся. Ну і нашій Мар’яні вже чотири місяці. Ви думаєте, свекруха вrамувалася?
Як би не так. Вона внучку кличе “дівчинка”, або по тому імені, що їй сподобалося. Виявляється-її “авторитет” видала черговий перл, за яким два імені бережуть людину від духів темряви. На додаток свекруха “настрадамствує”, що дівчинку в садку і школі будуть обзивати Мар’яшка – і далі в риму. Будуть дражнити чи ні, не знаю. Однак нас з чоловіком напружує інше. Сестра Петі наро дила хлопчика два місяці тому. Ми з нею на пару з пузом ходили. І того назвали ім’ям, яке рекомендувала свекруха. І тепер у моєї свекрухи дорогий онучок, а моя Мар’яна – це всього лише дівчинка, що має пару імен.