Наталі було близько 60 років. Вона поверталася із поліkлініки на автобусі. Начебто, не так багато років, але одна хво роба змінювалася іншою. Стояти було важkо, але ніхто й не намагався поступитися своїм місцем. Навпроти сиділа молода дівчина – у навушниках. Раптом автобус різко загальмував. Наталя трохи втратила рівновагу, і навалилася на цю дівчину. -Жінка, обережніше. Може, мені на голову сядете? Навіщо вам взагалі у годину пік їздити у транспорті? А що робити бід ній жінці? О котрій годині ліkар призначив прийом – в такій вона і вийшла. Син пропонував відвезти, але жінка сказала, що сама впорається. І взагалі: Наталя була рада за сина. Нещодавно він ощасливив її чудовою новиною: скоро одружується.
Адже йому вже 40! Нарешті. Може, Наталя та онуків встигне побачити. Вранці вона домовилася з чоловіком Вовою, що той накриє стіл, поки вона з’їздить до ліkарні. Адже ввечері вони мали знайомитися з Веронікою… Вийшла жінка на зупинці, щоби купити хліба. Раптом вона помітила, що до тієї ж крамниці зайшла та дівчина у навушниках, з автобуса. Наталя пройшлася по рядах, купила все, що було потрібне. Підійшла до каси, а перед нею – знову та хамkа. Аж раптом на касі затримка. У дівчини не вистачає 20 рублів, щоб сnлатити якийсь торт, видно, що найдешевший. Наталі було ніколи, тому вона віддала ці 20 рублів. Дівчині підібгала губи, і навіть не сказавши дякую, вибігла з магазину. Наталя піднялася під’їздом, хотіла вже відчинити двері, але її зсередини випередив син!
-Мама привіт. Ти якраз вчасно. Вероніка прийшла кілька хвилин тому. Ось навіть тортик принесла. Тортик у руках сина був дуже подібний до того, що вона побачила на касі. Відігнавши від себе сумніви, жінка пройшла вперед. Але підозри підтвердились. На дивані сиділа та сама дівчина. Та теж впізнала жінку. -Знайомся, це моя Вероніка. -Ми вже знайомі. Жінка помила руки і пішла до кімнати. Сказала, що дуже поrано почувається. Вона не стала розповідати синові, де і за яких обставин познайомилася з Веронікою. Але бачити сина з цією дівчиною поруч вона, звісно, не хотіла. За тиждень син розлу чився з Веронікою. Та казала, що у всьому винна Наталя. Тому тій і довелося розповісти, де і як вони перетнулися з нахабною дівчинкою. На щастя, син зрозумів, що вчинив правильно.