Молода мама Алевтина зациклена на режимі свого дитя і підходить до цього з усією відповідальністю. З двомісячного віку у її сина строrий режим. Зараз, коли хлопчикові майже два роки, режим трохи змінився, але також недоторканний. Через режим останній рік у них часті непорозуміння з чоловіком… Поки хлопчик був немовлям, чоловік не ліз з ініціативою. Аля мати, їй видніше. Та й якому батькові не сподобається, що його чадо засинає о восьмій вечора і спить дванадцять годин без перерви. Не так як у одного, то не спить до другої години ночі, то засне о шостій вечора, а о третій ночі будить всіх…
Але зараз-то хлопець вже великий, аж два роки. Його вже до” дорослого ” життя пора привчати. Відвезти на дачу, в гості до рідні, до себе гостей запрошувати… А то як було раніше-запросить глава сімейства гостей, а дружина їх у вісім вже жене з дому – дитині спати пора… – Поїдемо на природу! – подейкував чоловік Алевтини. – Поспить в машині. З’їсть бутербродів. Це ж природа! Чисте повітря! – Тобі легко міркувати! – відповідає Аля, впадаючи в nаніку. – Він же невчасно засне. Режим зрушиться за часом.
А на наступний день все піде комір-навиворіт… А ще чоловік став драту вати Аліну. Все-то у нього просто, все-то легко. А режим-то їй налаштовувати назад. Йому то добре. Пішов на роботу і в вус собі не дме. А їй?! Незрозуміло, коли спати укладати, коли гуляти водити. І чоловіка бісить Алевтина. – Не змушуй його спати, сам засне, як У інших. І закінчуй годувати по секундоміру. Изголодает – попросить. Тобі ж на роботу не треба, від дефіциту часу не страждаєш, що ти вчепилася в цей режим? Сварки все гаряче і гаряче. Чи переживе сім’я ці сkандали, невідомо.