Я весь день шукав свої ключі, але ніде не міг знайти їх. – Міл, я візьму твої ключі? Ти ж не проти, а то свої знайти не в змозі, мабуть посіяв десь. – крикнув я дружині. Вона ствердно махнула мені в бік куртки. Я пішов у коридор; коли засунув руку в кишеню і дістав ключі, то з кишені вивалився папірець. Я підняв її і прочитав. “Завтра об 11:00 Побачимося в центрі міста біля кафе Астра». Я поклав папірець назад в кишеню куртки дружини. Мені не хотілося думати про поrане, але чомусь мені хотілося влаштувати сkандал. Міла наводила марафет в кімнаті, ми збиралися в гості до друзів.
Я подумав, що може поми ляюся і краще перевірити самому з ким вона йде зустрічатися. – Милий, я готова. Поїхали вже до Семенових, а то спізнюємося. – посміхаючись, сказала дружина. На ній було нове бірюзове плаття, яке підкреслювало її прекрасні блакитні очі. Ми з нею одружені вже більше 15-16 років, а я її люблю, як хлопчисько. – Міл, а давай завтра підемо в кіно. Сто років там не були, а так хочеться молодість згадати. Пам’ятаєш, ми ж в кіно в перший раз поці лувалися? – Ой, не знаю… навряд чи вийде, я вчора Каті обіцяла допомогти з однією справою. Гаразд, давай виходь вже, спізнюємося. Вона мені брехала. Ніколи не вміла вона щось приховувати від мене. Я став сильно нер вувати. В гостях відповідав rрубо. Ми посиділи не більше півгодини, і я захотів поїхати назад додому, посилаючись на головний бі ль.
Міла засмутилася. Вона хотіла залишитися, але сnеречатися зі мною не стала. Приїхавши додому, я відразу ліг спати. Вранці я прокинувся о 10, Міла вже була одягнена і збиралася виходити. – Сніданок на плиті. Скоро повернуся, не сумуй. – поцілувавши в щічку, Міла побігла. Я швидко одягнувся і поїхав за нею. Зайшовши в кафе “Астра”, я побачив натовп людей, які kричали “Вітаємо! Вітаємо!». Міла побігла до мене і поцілувала, я нічого не розумів. Намагався пояснити їй про записку, про те, що я подумав про зра ду. – Милий, у нас сьогодні річниця весілля. Я знала, що ти як завжди забудеш, тому я і вирішила тебе розіграти і влаштувати тобі сюрприз. Я був вдячний їй за цей подарунок. Більше про річницю весілля я не забував.