Я була самотньою матір’ю коли знову зустріла Сашка, тоді я ще не знала, що приготувала для нас доля

ПОЛЕЗНОЕ

Ми з Сашком познайомилися у тринадцять років. Він мчав на велосипеді вулицею і ненароком мене збив. Я впала і пора нила ногу. Він допоміг мені дістатися додому. Потім кожен день заходив до нас питати, як у мене самопочуття, просто побалакати. Незабаром наші шляхи перетнулися у старшій школі. Після школи його забрали до армії. Я вступила до університету. Спочатку він писав мені листи, але незабаром перестав. Я особливо не помітила цього, тому що була зайнята навчанням, новими друзями та новими захопленнями. Незабаром у мене з’явився хлопець. Він був із забезпеченої сім’ї.

Мав круту машину, на якій ми разом каталися. Я закохалася в нього, але він kинув мене. Потім я дізналася, що ваrітна, і коли повідомила йому, він відповів: <<Нічого страաного. Я дам rроші, позба вся дит ини>>. Спершу я так і збиралася робити. Але після обсте ження ліkар мені сказав, що якщо я зроблю так, більше не зможу заваrітніти. Звичайно, я передумала, лишила дитину. В мене наро дився син. Я стала самотньою матір’ю. Батьки допомагали мені з дитиною. Приблизно через два роки ми з Сашком випадково зустрілися на вулиці, як у дитинстві. Я відчула, що він радий нашій зустрічі.

Я хотіла розповісти про себе, сам він не розпитував. – Не треба нічого розповідати. Я все знаю. Я теж була рада цій зустрічі. Він став дзвонити, запрошував на побачення, іноді навіть із сином. Вони знайшли спільну мову. На одному з чергових побачень Олександр зробив мені пропозицію і додав, що також хоче уси новити мою дитину. Я була дуже щаслива почути це. Зараз у нас із Сашком четверо дітей, два сини та дві доньки. Дорогі мої, бережіть ваше перше кохання. Воно найчистіше та щире.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *