У нас із дружиною двоє дітей. Не можу сказати, що ми живемо так, як хотіли б, але багато грошей вистачає. У нас будинок в іпотеку, машина в кредит, але грошей вистачає і на дітей, і на відпочинок, і на тещу. Спочатку у нас із дружиною був загальний бюджет. Вона гарна домогосподарка, з грошима звертається грамотно. Але цього місяця у нас наче фінансова kриза, і я вирішив запитати у дружини, в чому справа. – Кохана, у нас все гаразд у фінан совому плані? Здається, останнім часом нам rрошей не вистачає.
– Все нормально, просто мамі путівку купила, – відповіла вона, не соромлячись. – Але ж ми тиждень тому їй купили холодильник? – Це ж дрібниці, любий. Ми маємо допомагати батькам. – Я все розумію. Але ж ми спочатку домовилися. Ми щомісячно оплачуємо її комуналку та даємо кишенькові гроші на всякі витрати. -Хм … не знала, що ти такий жа дібний, – претен зійно сказала дружина. – Стривай, – я заводився ще більше , – ми оплатили їй ремонт, купили пралку. Ми навіть для нас та наших дітей стільки не робимо.
Минулого місяця ми дали їй грошей на ювілей сестри, і я не повірю, що вона не мала коштів на подарунок. А її вічні маніnуляції, мовляв, у магазинах все так дорого. І ти ведешся на це, йдеш і купуєш їй продукти аж на місяць уперед. І після цього ти натякаєш на те, що я жа дібний? Не хочу їй помагати? – Якщо тобі здається, що нам не вистачає грошей, то треба заробляти більше! Мені нескладно допомогти тещі у важkих, форс-ма жорних ситуаціях, але оплачувати її хотілки я не готовий. – Ну і скільки я повинен заробляти, жінко?