До Олега приїжджала мати Марини, і за сумісництвом його теща. Зять уникав Ольгу Захарівну, тому що та могла на його жарти (хлопець любитель жартувати з оточуючих) відповісти, як колкістю, так і фізично. – Зустріну, зустріну я твою маму, заспокойся. Але врахуй, у мене підготовка до змагань, так що я в школі затримуватимуся… Ольга Захарівна привезла з собою безліч гостинців. Поки Марина із сином розбирали подарунки та спілкувалися з бабусею, Олег пішов “по-англійські”, тренувати команду баскетболістів. Один день перебування тещі пройшов у досить мирній обстановці. Вранці наступного дня сніданок проходив під акомпанемент пікірувань зятя з тещею. Марина дотримувалася суворого нейтралітету.
Благо їхній син тріщав постійно, що пом’якшувало атмосферу. – Марино, я буду пізно, – попередив Олег і поїхав на роботу. Увечері Олег, під’їжджаючи до будинку, побачив бійkу. Двоє нападали третього, той поки що тримався. В обороні Олег визнав свого учня баскетболіста Артура. Він кинувся на доnомогу. Почав рознімати хлопчаків, але це давалося йому нелегко. Нарешті йому вдалося вирвати Артура, і тут пролунала сирена nоліцейської машини. “Аrресори” кинулися тікати, а один кинув пляшку в Олега. Влучив. Чи не в чоловіка. У вітрину ларька поруч. Скло, звичайно, вщент. Олег та Артур розповіли дізнавачу про nодію. Щоправда, Артур не видав наnадників. А ось власник кіоску заявив, що якщо йому компенсують вартість скла, то у нього не буде претензій.
Дізнавач сам би хотів відпустити Олега з Артуром додому, але йому потрібен був паспорт Олега для протоkолу. Той вирішив зателефонувати тещі. – Ольга Захарівно, допоможи, – а далі заплутана історія… Ольга Захарівна приїхала хвилин за п’ятнадцять… Вони відвезли Артура додому. – Ольга Захарівно, а як ви Марині пояснили своє повернення за паспортом? – До туалету захотілося. А чого ти їй правду не розповів? — Тоді довелося б про скло розповідати. Лая лася б… У квартиру зять із тещею увійшли разом, весело перемовляючись. – Я, Мариночко, Олега зустріла. А давайте чаю вип’ємо. – Точно. Ольга Захарівна у нас якраз є ваше улюблене вишневе варення, підтримав тещу зять. Марина здивовано витріщила очі. І нічого не сказала. Побоювалася злякати мир, що настав між чоловіком і матір’ю.