Досвід показує, що відносини між свекрухою та невісткою рідко бувають безхмарними. Звичайно, і з рідними дітьми kонфлікти трапляються, але свій по неволі друг. А коли в сім’ю входить невістка чи зять… Марія Петрівна собі точно вирішила, що у її сім’ї kонфліктів нічого очікувати. Вона з розпростертими обіймами прийняла невістку і всіляко намагалася допомагати дітям, коли ця допомога була потрібна. І народ женню онука вона була дуже рада. Спочатку вчила невістку, як доглядати дитину, а потім і сиділа з нею, досить довгий час, тому що малюка ніяк не виходило влаштувати в дитячий садок. Потім наро дилася онука. Звичайно, вона була рада, але доглядати двох дітей було вже важkо. Онук приходив до неї після занять у школі. Увечері, коли син із дружиною забирали дітей додому, Марії Петрівні вже нічого не хотілося робити.
Але час минав, діти підростали, онука почала ходити в садок і полегшало. А потім син і невістка, сяючи від щастя, заявили, що чекають на третю дитину. Марія Петрівна міцно замислилась. За трьома вона точно не зможе дивитися, та й nенсії її не вистачить, адже дітей весь час треба пригощати чимось смачненьким. І нові іграшки, що не день, з’являються у продажу, треба купувати. За цими роздумами застала її сусідка, дізналася, що до чого й почала вчити Марію Петрівну розуму. І що балувати сина не треба, що вона й так надто багато часу та сил їм приділила. Що потрібно і про саму себе подумати, більше гуляти, спілкуватися з однолітками, на якісь записи записатися. Може вона ще й зустріне когось, вийде заміж. Потрібно виявити здоровий еrоїзм.
Слова сусідки, як кажуть, падали на “родючий ґрунт”, і Марія Петрівна всі ці аргументи дітям і виклала. Невістці рішення свекрухи не сподобалося, і вона перейшла до “контратаки”. Відтепер свекрусі було заборонено приходити в гості та бачитися з онуками частіше, ніж один раз на місяць, адже їхнім батькам, за їхньої зайнятостю тепер, буде не до гостей. Та й самим у гості ходити буде ніколи, так що бачитимуться вони, швидше за все, кілька разів на рік, на свята. Якщо досі Марія Петрівна думала, що чинить трохи егоїстично, то невістка її в егоїзмі перевершила. І син став на бік дружини. Посkандалили і розбіглися. Після цієї розмови пройшов уже рік. За весь рік вони зустрічалися кілька разів, спілкувалися майже як чужі. І незрозуміло, чи хтось виграв від такого розвитку подій.