Тільки в день весілля я дізналася, що моя бабуся – мільйонерка. А коли всі побачили її подарунок, мало не втратили дар мови

Advertisements

Свою бабусю по батькові, Світлану Семенівну, я бачила від сили раз на рік. І практично нічого про неї не знала. Зате бабуся по матері була мені Бабусею (саме так, з великої літери)… У двадцять чотири роки, після закінчення медінституту, відбулося моє одруження. На весілля була запрошена вся рідня, Світлана Семенівна, в тому числі, хоча її я не бачила з моменту останнього шкільного дзвінка. Світлана Семенівна єдина прийшла без подарунка. Без, так без. Пенсіо нерка. Звідки у неї rроші на подарунок. – Замість подарунка ось-тисяча рублів, немає більше, – Сказала Світлана Семенівна. – Мамо, ти це всерйоз?! Це ж твоя онучка, – здавалося, що батько зовсім не розуміє вчинок своєї матері.

На цьому вони перервалися і вийшли на вулицю. Удвох вони про щось недовго поговорили, і бабуся поїхала на таксі. Не попрощавшись ні з ким із присутніх. Я не стала смикати батька питаннями, тому що відчула його зіnсований настрій. Зате наступного дня зважилася. – Татусь, чому бабуся поїхала, що ви з нею обговорювали? – Запитала я батька. – Тааак, дообговорювались … Донечка, я нікому, ніколи не говорив… Бачиш, моя мати не просто nенсіонерка, живе не тільки на nенсію. У неї п’ять квартир в місті. Сама живе в одній, а в чотири пустила мешканців. Вона мільйонер.

Advertisements

– Повідав мені батько. Тепер уявіть собі моє обличчя у відповідь на таку новину. Посмішка-рот до вух, здивовані очі – сови обзавидуются. – Мама могла зробити більш гідний подарунок. Про це я їй І сказав, – продовжив мій батько. – Не пере живай, пап. Ми з Мішею не пропадемо без її подарунка. Самі собі все заробимо. – Отямилася я. – Молодцем, дочко. Нам з твоєю мамою вона взагалі копійкою не допомогла… Ось таким чином я дізналася багато нового про свою бабусю, Світлану Семенівну.

Advertisements