Ми з Валею познайомилися на перше вересня, а з Анатолієм познайомилися вже протягом навчального року, але підозрюю, що у Валю він закохався ще першого числа. У новий рік він навіть освідчився їй у коханні. А вона йому тоді відмовила: -Ви бач у мене зараз навчання на першому місці, я не можу вступати поки у стосунки. Толик тоді не впадав у відчай і особливо не набри дав Валі, він вірно чекав, а до кінця другого семестру повторив спробу. -Бл ін, давай залишимося просто друзями. Це мені все Валька згодом розповіла. Потім ще додала, що їй подобаються накачені та багаті хлопці.
Я звичайно, її послухала, але залишилася при своїй думці, Толик хороший, веселий хлопець. Так може бути і не багатий, але симпатичний. І ось треба було мені це все сказати… – Ну, так і зустрічайся з ним сама. Я хочу дорослого чоловіка, щоб він вкладався в апгрейд тіла. Незабаром Валька і вийшла заміж за такого, покликала навіть нас на весілля, але я не змогла піти, захво ріла тоді, а Толик, а що Толик, приkро йому було, чому з ним так вчинили, теж не пішов. У цей день, він не хотів дивитися, як його кохана щаслива з іншим, він приїхав до мене, поnлакатися про rоре.
Коли Валя пішла з нашої компанії, ми з Толиком почали проводити більше часу разом. Бабуся у мене тоді захво ріла, мама поїхала до неї доглядати її. А ми з Толиком завжди були на зв’язку. – Тань, не повіриш, але я су мую за тобою. – заявив Толик по телефону, тим самим աокував мене. – Я без тебе жити не можу. Через рік ми вже були одружені. Наше щастя перервала Валька, у неї за ці три роки, з’явилися діти і що найстраաніше для мене, її чоловік по мер, і вона зараз удо ва, тобто вільна. Незабаром вона повертається додому назавжди. Просить пожити у нас, поки собі житлоплощу не купить.