<<Найкрасивіша дівчина столиці>>. Ось як її називали. Карина була юна, з таємничою усмішкою. Бувала на всіх топових тусовках столиці та насолоджувалася отриманими компліментами. На одній із таких Карина зустріла Жана. Він був французом, до Москви приїхав по роботі. Вони один одному дуже сподобалися і навіть цілувалися цього вечора. А ось Аркадій стра ждав, побачивши це. Він любив Карину, кілька разів пропонував, але вона відмовила. Він був художником. Але це були 90-ті і важkо було заробляти на цьому. У Карини з французом все налагоджувалося добре, і вона переїхала до нього, до будинку, де більшість мешканців іноземці. Батькам Карини Жан сподобався, незважаючи на різницю у віці більше ніж на десять років.
Можна було вже говорити про весілля та переїзд Карини до Жана, до Франції. Робота Жана в Москві добігла кінця, і він повернувся на батьківщину, один, обіцяючи, що підготує всі папери і найближчим часом надішле Карині запрошення. Спочатку Жан дзвонив їй щодня. Потім вони почали спілкуватися листами. І незабаром він зник. Він не відповідав на численні листи Карини. І вона, переступивши через свої принципи, вирішила зателефонувати. На дзвінок він відповів. Тільки дуже лаконічно. << Я йду в театр, пізніше напишу>>. Після цього Карина усвідомила суть того, що відбувається. Вона довго зли лася і nлакала. Минув рік, і вона дізналася, що у Жана скоро буде зустріч у Москві. Вирішила йому помс титися.
Подзвонила Аркадію: «Я Згодна». Вона розуміла ду рість цих вчинків, що незабаром вона розлу читься, і що завдасть Аркадію більше бо лю. Але бажання помс титися перемогло її моральні принципи. Вона всіляко уявляла обличчя Жана, коли вона з’явиться зі своїм чоловіком: А це мій прекрасний чоловік. Він художник!>> Але цього не сталося, адже Жан уникав її. А Карина дізналася, що ваrітна. Так, це давно. І зараз, після тридцяти років, Аркадій став відомим художником. Карина все та ж струнка і приваблива жінка. У них четверо дочок і вони навіть кращі за матір. Ми зустрілися з Кариною на відкритті персональної виставки Аркадія. Вона тримала в руці келих французького вина. Я запитав: << А що там із Жаном? Які новини?>> – Чо рт знає, – сказала вона, – Дурою я була. На щастя, він мене вчасно поkинув.