Євгенія вийшла заміж. Подружжя купило квартиру і прожило в ній 5 років. Протягом 5 років у них наро дився син. За нинішньою модою вони щось не поділили і розлу чилися. Через пару місяців Євгенія знайшла собі нове справжнє кохання. Любов її була без колу та без двору. Завжди запитувала себе: «Звідки таких знаходять?» При розлу ченні відбувалося поділ майна. На період суду Євгенія зі своєю «любов’ю» та дитиною переїхала до мами. А до кого ще? Мати була зовсім не nроти доньки та онука, але чітко дала зрозуміти, що хахалю дочки в її будинку не раді.
Поділ був без жодних nроблем. Колиաній чоловік просто викупив у Євгенії її частку. Євгенія не мала фінансів, крім цих rрошей і «материнського капіталу». Її справжня «любов» могла лише «любити», жодної фінан сової доnомоги він не надавав, від слова взагалі. Євгенія думала, думала і нарешті надумала: ⁃ Мам, я тут подумала, що твоє майно може мені допомогти. Давай продамо твою двокімнатну квартиру, а я зверху додам материнського капіталу. Нехай Володя (колиաній чоловік) сплачує за квартиру. Обіцяю, ми тобі видамо найкращу кімнату! ⁃ Ні! На ста рості років мені цього не вистачало. Квартирою я не ризикуватиму.
Не потрібні мені ці переїзди і нер вування. Мати Євгенії розуміла, що дочка намагається обвести її довкола пальця. Материнського капіталу цілком достатньо, щоб купити однушку. А навіщо вона хотіла залишити її без майна, вона не розуміла. Також її дра тував Гена (кохана людина дочки), ні риба ні м’ясо, безглуздя звичайне. ⁃ Або ти з дитиною залишаєшся, а цей йде на всі чотири сторони, або вам тут нічого робити. Навіть житлом не може забезnечити твій Гена, – сказала мати Євгенії. Діти самі мають вирішувати свої nроблеми. Батьки – не нескінченний ресурс, який можна споживати, коли зама неться.