Я завжди була задоволена тим, як склалося моє життя. Я жодного разу не пошкодувала, що двадцять п’ять років тому відповіла згодою на його пропозицію. Ми з ним дуже рідко гавкаючи ліся, довіряємо один одному і за всі роки спільного життя ми начебто зовсім не набри дли один одному. А це велика рідкість. Але, на жа ль, все змінилося, коли мого батька не ста ло. Можливо успіх моїх сімейних відносин багато в чому був зумовлений саме завдяки моєму вихованню і прикладом сімейного щастя від батьків. Вони були ідеальною парою. У нашій родині я бачила тільки турботу, підтримку і нескінченну любов. У них теж ніколи не було сер йозних проблем у відносинах, тільки зрідка невеликі розбіж ності.
Справа в тому, що батько все життя працював на шахті і незважаючи на загальноприйняту думку – заробляв він аж ніяк не великі гроші. Тому, коли у нього з’явилася можливість оформити пенсію-він не став йти з роботи, а просто перевівся працювати слюсарем на гору. Але, зрозуміло, з такою роботою без наслідків для здо ров’я не обійшлося. Здо ров’я батька було сильно підір вано. Тому він досить рано пішов з жит тя. І коли його не ста ло-мама була в такому стані, що я дуже боя лася, слідом за батьком, втра тити і її.
До того ж я не хотіла, щоб вона не відчувала себе самотньою, тому запропонувала їй жити з нами. І вона погодилася. Пройшов майже рік, вона начебто вже змі рилося з втра тою чоловіка, але переїжджати до себе поки не поспішає. А я була б тільки рада, щоб вона залишалася у нас на постійній основі, якби вона добре ладила з моїм чоловіком. Але на жа ль це далеко не так. Вони ніколи не розуміли один одного. Поводяться як кішка з собакою. Ми з чоловіком не звари мося через неї, але зате вони один одного готові буквально на աматки розір ваті. Вони ніби ворогують між собою.
А я, на жа ль, нічого не можу вдіяти з цим. У підсумку днями у нього, наспівно, здали нер ви, і він поїхав до батьків. Я не стала його зупиняти, так як подумала, що йому потрібен час, щоб трохи охо лонути. Але пройшов день-два, а він все не збирався повертатися. Тоді я подзвонила йому і сказала, що пора повертатися додому, але він відповів мені на це, що не повернеться, поки я не ви жену свою маму. Зараз я в заміաанні і не розумію, що мені робити. Я ж не можу виrнати з дому власну матір? Однак і nроблем в сім’ї через всю цю історію я теж не хочу.