Моя свекруха опинилася на вулиці через підлий вчинок своєї дочки, але ми з чоловіком не залишили її на волю випадку.

ПОЛЕЗНОЕ

Кілька місяців тому моя бідна свекруха залишилася без даху над головою, тому що її рідна донька забрала в неї квартиру і залишила її ні з чим. Дізнавшись про це ми з чоловіком вирішили поселити її в нас, і навіть виділили для неї окрему кімнату. Ольга Сергіївна дуже мудра та вихована жінка, не скаже жодного зайвого слова, не встряє у розмову, вона навіть жодного разу не поскаржилася на життя після того, що з нею трапилося. Я практично не чула, щоб у когось була така інтелігентна та добра свекруха. Вона нам навіть пенсію віддавала, хоча ми наполягали, щоб вона її залишила у себе. Але її дочка анітрохи не цінувала свою матір, та ще й так обійшлася з нею. Вона майже завжди сиділа у себе в кімнаті і намагалася не виходити зайвий раз. А з їжею була взагалі окрема проблема – мені доводилося буквально вмовляти її сісти з нами за стіл та поїсти.

Ми з чоловіком поважали її і завжди дуже добре ставилися до неї. Але вона дуже соромилася, хоч причин для цього не було. Ми просили її почуватися як удома, але нічого не допомагало. Ольга Сергіївна говорила, що в нашому домі вона гостя, а отже й поводитись повинна відповідним чином. Колись давно вона мене дуже добре прийняла і практично замінила мені матір, тому я до неї не могла ставитись до неї як до чужої людини. Коли ми відлучалися ненадовго, вона завжди намагалася якось допомогти мені — забиралася в будинку або готувала вечерю для сім’ї. Але на жаль, вона почувала себе некомфортно в нашому будинку і чомусь вважала зайвою. У результаті нам не вдалося переконати її у зворотному, і ми з чоловіком вирішили придбати їй приватний будинок неподалік міста, тому що їй завжди подобалося багато часу проводити на природі, загородою. Вона лише трохи витратилася на ремонт.

І коли прийшов день перебиратися до свого нового будинку, її щастю не було меж. Я давно не бачила, щоб у неї так блищали очі. Вона обіймала мене і чоловіка, цілувала онука, не перестаючи, і в кінці навіть розплакалася. — Невже це мій будинок? Діти, дякую Вам величезне! Я до кінця життя буду Вам вдячна! Але потім до неї заявилася дочка, від якої кілька місяців не було звісток. Ця нахабна особа залишилася у матері на пару днів, проте, коли зрозуміла, що нічого не може отримати з цього, забралася звідти і більше ніколи не з’являлася. Справа в тому, що ми знали, що так буде і заздалегідь з чоловіком передбачили всі — записали будинок на ім’я мого чоловіка, щоб вона не змогла провернути те саме і з цим будинком.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *