Моїй дочці вже 25, але вона досі не заробляє собі на життя, а сидить у нас на шиї. Тому ми з чоловіком вирішили вдатися до крайніх заходів.

ПОЛЕЗНОЕ

Правильно люди кажуть, що маленькі дітки – це біди, а великі діти – це великі біди. Як Ви вже зрозуміли нашій дівчинці двадцять п’ять років, і вона досі сидить у нас на шиї. Вона не поспішає виходити із зони комфорту, її все влаштовує. Уявіть, як нам, ми вже на пенсії, але нам все ще доводиться забезпечувати свою дочку, якій уже час нам допомагати. Ми з чоловіком дуже чекали, коли вона закінчить інститут і влаштуватися на роботу, налагодить своє особисте життя. Але цього так і не сталося. Два роки тому вона нарешті закінчила ВНЗ, проте після того, як отримала диплом, заявила нам, що працювати за фахом не буде.

Мовляв, навіщо їй ставати офісним планктоном і вести безглузде існування. Коли вона має творчі здібності, і вона хоче спробувати себе в цьому. Вона справді непогано малює і нещодавно закінчила художню школу. Вважає, що малювання – це її покликання. Зараз вона навіть намагається цим якось заробляти, і бере замовлення на відповідних сайтах, але поки що трапляються лише дрібні проекти і платять їй за це копійки. Ми ніколи не перешкоджали її бажанням і прагненням, навпаки завжди підтримували її, але ми вже два роки чекаємо, поки вона набере портфоліо і матиме хоча б кілька постійних клієнтів. Дочка каже, що для того, щоб розкрутитися, потрібно багато часу, але коли справа піде, то дохід буде дуже пристойний. Але як їй пояснити, що можна тоді хоч десь підробляти, щоб нам не було так важко.

Ми з чоловіком жодного разу намагалися заговорити з нею про те, що необхідний стабільний заробіток, але вона і слухати не хоче. І мало того, кожна така спроба закінчується лайкою. До того ж у нашої дочки дуже складний та потайливий характер. Вона ніби живе у своєму маленькому світі і з нами нічим не ділитися. Ми абсолютно не в курсі того, що в неї відбувається. Якось ми з чоловіком вирішили піти на крайні заходи, щоб хоч трохи спонукати її на дію. І ми перестали їй фінансово допомагати. Але мене не вистачило надовго. Душа розривалася. Що робити? Скільки ще їй знадобиться на усвідомлення того, що в такому віці бути залежною від батьків – це ненормально.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *