Все життя ми з дочкою були дуже близькі, але коли настав час складати заповіт, я зрозуміла щось важливе.

ПОЛЕЗНОЕ

Я думаю багато людей похилого віку стикалися з подібною ситуацією, і я не стала винятком. І лише у свої сімдесят шість років я усвідомила справжні наміри своєї дочки. У мене двоє дітей, старший син, якому зараз сорок шість років і дочка, їй зараз сорок. В обох непогано склалося життя: працюють у престижних компаніях, заробляють добрі гроші. Правда у сина і в особистому житті все гаразд, сім’я, діти. А у доньки за плечима два невдалі шлюби і виховує свого синочка одна. Ми з донькою живемо в тому самому районі, тому вона мене часто відвідувала і багато в чому мені допомагала. На жаль, вже як десять років мого чоловіка немає, тому я дійсно потребую допомоги та спілкування. Ми з нею завжди були близькі: вона не давала мені почуватися самотньою, всі свята ми з нею відзначали разом.

Я їй теж допомагала чим могла: няньчила онука і все було добре до однієї події. Якось мені зателефонував син і повідомив радісну новину. Його дружина знову була вагітна – у них мала з’явитися вже третя дитина. Я дуже зраділа цьому, і навіть вирішила знову почати в’язати, хоча я мав проблеми з суглобами і мені це давалося трохи важко. Але тут такий привід, що навіть друге дихання відкрилося. Донька завжди ходила зі мною за підкупами до магазину чи ринку. Тому, як і завжди, я зателефонувала їй, щоб ми разом сходили за новими пряжами. Але її реакція просто вразила мене — вона посварилася за те, що я знову збираюся в’язати, а коли дізналася для кого я хочу це зробити, то взагалі розлютилася і кинула трубку. Я не могла зрозуміти її поведінки, але потім вирішила, що це все через її проблеми в особистому житті, та й на роботі останнім часом у неї щось не клеїлося.

І я не стала на неї ображатись, усі ми живі люди, тому безглуздо через все робити трагедію. До того ж, вона моя рідна душа, а в сім’ї не повинно бути такого. Але вона, мабуть, зовсім так не вважала. Нещодавно я складала свій заповіт, і вирішила, що залишу свою квартиру внучці, коли дочка про це дізналася, то влаштувала мені великий скандал, дорікала мені, що для сина я роблю все, а вона зовсім одна, і ніякої допомоги вона від мене не одержує. Я намагалася пояснити, що їй хотіла залишити нашу дачу, але це її не влаштовувало.

До того ж у сина було вже троє дітей, і я вважала за потрібне залишити квартиру саме їм. Тому ми так і не досягли спільного розуміння. Минуло вже півроку, але вона досі ображається на мене. Не відвідує мене та не відповідає на дзвінки. Не знаю, може я справді не права? Але те, що вона показала свою меркантильну сторону, – це факт. Виходить, що весь цей час вона спілкувалася зі мною та допомагала мені заради квартири. Як мамі мені дуже від цього гірко та прикро.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *