До нас приїхав мій брат зі своєю родиною. Але після застілля чоловік виrнав родичів із нашого будинку

ПОЛЕЗНОЕ

Чоловік того дня був на роботі, я з донькою пішла по продукти. Закупилися вдосталь, повернулися додому. Я зайнялася приготуванням, дочка дивилася телевізор. Трохи пізніше пролунав дзвінок у двері. Ми відчинили двері та побачили там моїх далеких родичів: троюрідного брата – Стаса з дружиною та сином, Владом. Ми з донькою швиденько накрили на стіл усе, що було вдома. Я їм питаю, мовляв, якими долями. Виявляється, кілька днів тому дружина брата мала день народження, і чомусь вони вирішили відвідати нас.

Поки гості сиділи за десертним столом, а ми були не готові до гостей, я зателефонувала до чоловіка, представила ситуацію і питаю, що робити. Він нагадав, що ми маємо трошки м’яса спеціально для шашликів. Сказав, що буде за півгодини. Виходжу до гостей, кажу, що ми не були готові до приїзду гостей, але зараз замаринуємо м’ясо, і години через 2 шашлик буде готовий. Вони ніби чекали на ці слова. Дружно кивнули і посміхнулися. Після моїх слів вони пішли до зали, завалилися на диван та крісла та ввімкнули телевізор. Я трохи (дуже багато) розгубилася. Попросила брата допомогти мені обробити м’ясо, але в нього «хвора рука, він її пошкодив», а дружина «втомилася від дороги, їй би трохи відпочити».

Ми з донькою зробили все, приготували м’ясо, накрили на стіл. Але весь цей час я була шокована тим, що вони жодного разу не підійшли і не запропонували допомоги хоча б у сервіруванні столу. Коли чоловік повернувся, я тихо розповіла йому про все, що сталося зі мною. Він розлютився, проте ми покликали гостей і сіли разом за стіл. Сівши за стіл, брат із дружиною одразу схопили найбільші шматки м’яса і мовчки їли. Ми з чоловіком тихо дивилися. На його погляд було зрозуміло, що йому це все дуже не подобається. Коли ми встали зі столу, я запропонувала дружині чоловіка допомогти мені з миттям посуду, але вона відповіла, що має свіжий манікюр, вона не може його зіпсувати.

У мого аж очей від такої відповіді засмикався. Пізніше до нас підійшов брат і пояснив, що їхати назад уже пізно. Вони вирішили залишитись у нас. А добило нас те, що брат сказав, що вони спатимуть на нашому з чоловіком ліжка, бо в нього болить спина. На цьому моменті чоловік не витримали і щосили почав кричати на них: — Ви зовсім зоборзіли? Ми тут слуги перед вами стоїмо, чи що? Зараз же зібрали свої манатки та зникли звідси! Я так здивувалася… Мій чоловік взагалі спокійний і врівноважений чоловік. А тут він так погарячкував! Я кинулася заспокоювати його і бачу, родичі бігають з боку на бік, збирають свої вже розкидані речі. Я ледве тоді втримала чоловіка, щоби той не ввалив братові.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *