На початку осені я купила собі пальто. Тоді був лише вересень надворі, ще тепло було; я йшла повз вітрину, на якій висіло те саме пальто, яке мені сподобалося відразу. Я про нього мріяла багато років, але все відкладала на потім, адже маю двох дітей, вони ходять до школи і дітей треба одягати красиво. Ми із чоловіком заробляємо небагато, а ціни зараз високі, на все не вистачає. Зрештою, завжди щось собі не куплю, аби дітям і чоловікові придбати необхідні речі. Я тоді якраз отримала зарплату, у сумці я мала 5 тисяч гривень, стільки якраз і коштувало пальто. Я не можу пояснити сама, як це вийшло, але я його купила – купила за останні гроші.
Як це не дивно звучить, але, коли я йшла додому, я не раділа своїй обновці, а навпаки, докоряла собі, що витратила останні копійки. Начебто ще тепло, тільки вересень можна було почекати, адже комунальні піднялися, зима на носі, але я чомусь його купила. Дорогою додому я вирішила забігти до мами. Про все їй розповіла. Мама попросила, щоб я вдягла те пальто і їй показала. Я вдягла його і зайшла до мами в кімнату. Вона сказала, що я в ньому справжня красуня і казала, щоб я не шкодувала про це. Мама сумно сказала, що сама багато про що шкодує. Якби їй таке пальто років 10 тому, вона танцювала б від щастя, а зараз їй нічого не миле, нічого не хочеться. Старість.
Моя мама все життя на собі економила, і цього вечора попросила мене, щоб я їй пообіцяла, що робитиму собі такі подарунки завжди; завжди робитиму приємні речі для себе, адже ніхто не знає, що буде завтра. На жаль, за місяць мами не стало, але її слова я пам’ятаю й досі. Обіцянка, яку я їй дала, змінила моє життя. Я зараз радію кожному дню і ніколи більше не шкодую, коли купую щось для себе. Хочу всім порадити – ніколи не складайте гроші на потім, забудьте про “чорний день”, будьте щасливі сьогодні.