Дізнавшись про зраду чоловіка я вирішила пробачити його через доньку. Але потім сталося таке що вибило мене з себе

ПОЛЕЗНОЕ

Майбутнього чоловіка я зустріла під час навчання в університеті. Андрій був на кілька років старший, працював у солідній фірмі, жив із батьками та збирав гроші на власне житло. Через кілька місяців після знайомства ми почали зустрічатися, а коли я закінчила університет, то почали жити разом на орендованій квартирі. Сама я з маленького селища, тож після закінчення університету довго не могла знайти роботу, адже зв’язків у мене не було. І потім мені вдалося влаштуватись у юридичну фірму, поки секретарем, і начальник обіцяв пізніше взяти юристом. Через 2 роки після початку спільного життя я зава гітніла, і ми вирішили одружитися з Андрієм. Ми просто розписалися і посиділи в ресторані з батьками та кількома найближчими друзями. Через кілька днів ми просто знову вийшли на роботу – жодної романтики та медового місяця. Але на п’ятому місяці ва гітності я дізналася, що чоловік мені зр аджує. Я не стала подавати на розлучення, вибачила його, щоб у донечки був тато. До цього я ніколи не сумнівалася в Андрії, вважала, що навіть думки про зраду — це не про мене, я була впевнена і в собі, і в чоловікові.

І все зруйнувалося, коли одного разу прийшла до нього на роботу. Того дня я взяла вихідний, бо мала відвідати лі каря, я якраз дізналася стать нашої майбутньої дитини і поспішила повідомити новину чоловікові… Як виявилося, коханка працювала разом із Андрієм. У його офісі всі знали про стосунки Андрія «на боці», які тривали вже понад рік. Андрій пообіцяв мені більше не спілкуватися з цією особою, і я вирішила, що маю зберегти сім’ю. На шостому місяці ва гітності я вийшла в декрет і вирішила поїхати на тиждень до батьків. Звичайно, я нічого їм не розповіла про зраду чоловіка, і вони ні про що не питали, вважали, що я просто скучила, а Андрію треба працювати. Але вже за два дні мені стало не дуже добре. Я вирішила їхати до міста та піти на обстеження. Я зателефонувала чоловікові і попросила вислати мені гроші на карту, щоб я могла доїхати на таксі, а не «тиліпатися» в автобусі (місто було неподалі к мого рідного селища). Але він лише грубо відповів, що поряд мої батьки, і я маю просити допомоги у них. Тепер я тільки рада, що тоді поїхала сама, бо мама хотіла супроводжувати мене. Адже трапилося таке, що мене шо кувало! Звісно, одразу подалася до л ікарні.

Мій лі кар запевнив, що з дитиною все гаразд, проте прописав дорогі лі ки. Я ще раз зателефонувала чоловікові, щоб попросити гроші на лі ки, і його відповідь була такою ж. Я помітила, що Андрій зі мною спілкується якось нахабно, тому негайно поїхала додому, а там на мене чекала майже порожня квартира: Андрій зібрав усі свої речі, і навіть усю нову техніку, яку ми купували разом. Звісно, наших загальних заощаджень я також не знайшла. Виявилось, що чоловік переїхав до своєї коханки. За кілька днів він перестав навіть слухавку брати. Я не знала, що робити, тож просто повернулася до батьків. Чотири місяці тому я наро дила чудову дівчинку. З доглядом і матеріально мені допомагають батьки, я й досі живу в них. З Андрієм я не спілкуюся, на донечку грошей він не надсилає. І тепер я зрозуміла, що маю, насамперед, поважати, любити і берегти себе. Я маю бути сильною для своєї дочки і показувати їй гарний приклад. Тепер я знаю точно, що не терпітиму образи і неповажне ставлення до себе! Хочу сказати всім жінкам: поважайте та любіть себе і ніколи не прощайте зраду!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *