Свекруха не дозволяє невістці виховувати власну дитину. Вона не визнає в невістці мати і сама займається онуком.

Advertisements

До народження Сережки, Віка ніколи не думала, що зі свекрухою у неї будуть такі непорозуміння. З Вікою Олена В’ячеславівна поводилася як звичайна свекруха: вона, звичайно, не була в захваті від вибору сина, але і вороже до неї не ставилася. Віка думала, що вони просто не встигли як слід познайомитися. Відносини свекрухи до невістки змінилися, коли вона завагітніла. Олена В’ячеславівна стала дуже турботливою і постійно чіпала живіт Вікі (що її сильно дратувало). Після пологів Олену наче підмінили. Свекруха зайшла до Віки раніше сина і почала давати поради по підгодовування і правильному поводженню з онуком.

Тоді Віка ненароком дала свекрусі зрозуміти, що їй не потрібні її поради і вона розбереться з усім сама. Відповідь свекрухи не дала себе довго чекати: – Слухай, Віка, це мій онук, ти не одна його будеш виховувати. Ти молода і недосвідчена, ще нічого не знаєш у вихованні дитини. У таких питаннях я раджу прислухатися моїх порад, а не нахабніти. Віка не знала, що їй відповісти, але вирішила промовчати: може свекруха просто розпереживалася … Далі справи погіршилися. Свекруха купувала для онука одяг та іграшки і влаштовувала скандали щоразу, коли бачила його в іншому одязі. Щоразу Сергій повертався до матері не в тому одязі, в що одягала Віка, а на питання, де його старий одяг, отримував питання в роді: “Те барахло я вже викинула.”.

Advertisements

Коли Сергійко почав ходити в садок, бабуся його забирала до себе, не погодивши це з Вікою. Хлопчик приходив додому з червоними щічками: бабуся загодовувала його шоколадом, а в Сергійка від шоколаду була алергія, звичайно легкої форми, але все ж була. Віка часто пла кала від безвиході. Іноді вона раніше виходила з роботи, щоб самій забрати сина з садка. Вона боялася залишити його одного з Оленою. Умовляння і довгі розмови зі свекрухою не давали ніяких результатів. Віка навіть подумувала про розлучення, але Олена В’ячеславівна запевняла її в тому, що піде за онуком хоч в іншу країну. – Від мене не втечеш! Віка зверталася за порадами до подруг, до мами, але ніхто не знав, як їй допомогти. Вона сама не мала поняття, що їй робити і як вчинити зі свекрухою.

Advertisements