Я з багатодітної сім’ї. У мене три молодші сестри. Зараз їм 15, 17 і 20 років. Мені 29 років, поки незаміжня, але живу давно окремо. Для нашого провінційного міста у мене дуже хороша зарплата. Але орати доводиться практично цілодобово. Сестри живуть з мамою і татом. Батьки небагаті, але ще не пенсіонери, обидва працюють. Дітей балувати не звикли. Як у будь-якій багатодітній батьківщині середнього достатку, гроші виділяються тільки на найнеобхідніше. Їжу, одяг, все, що потрібно для навчання купують батьки.
Але у дівчаток багато інших потреб і бажань. І за всіма цими дівчачими радощами батьки відправляють сестер до мене. Я ж така самостійна, успішна, багата! Сама купила квартиру, машину, їжджу за кордон відпочивати. А сім’ї не допомагаю, зовсім зазналася. Сестри мені постійно дзвонять, просять, клянчать, вимагають гроші на всілякі бажання. Я винна їм Забезпечувати манікюр, нарощені вії, красиві брови, послуги косметологів, масажистів, солярій, наряди на випускний, дорозі взуття, косметику, парфуми, походи в кафе, в кіно і ще купу всього. Мене це страшенно дратує. Я не раз пояснювала всієї батьківщині, що квартира іпотечна, автомобіль теж в кредит. За кредитами потрібно регулярно платити. А туристичні поїздки – це дешеві автобусні тури, крихітні хостелі і максимальна економія на харчуванні заради всього. І все це на зекономлені кошти.
Саме тому, що сама я не відвідую масажиста, хоч і спина давно болить. Я не нарощуванню вії, не роблю брови і манікюр, не купую собі дорогий телефон, наряди, не ходжу по магазинах. По дому все роблю сама, хоч і втомлююся шалено на роботі. Але сестри ображаються, що я не спонсую їх бажання. Батьки теж обурені, що на море я їду одна. І не оплачую тур їм – людям дорослим, здоровим, працюючим. Не знаю, як вже пояснювати, втомилася.