Мій син подзвонив своїй нареченій. Трубку взяв якийсь чоловік і представився чоловіком його дівчини!

ПОЛЕЗНОЕ

Розповім дивовижний випадок з мого життя.Не скажу, що жили, та не тужили. Все було. І плакали і раділи. Чоловік пішов, сина ростила одна. Навпаки сусідка Олена жила. Та ж доля, тільки у неї дочка була, Наташею звали. Росли наші діти, як брат з сестрою.Наташа вийшла заміж по великій любові за хорошого хлопця Сергія. Мій син Олексій зустрів дівчину, в якій душі не чув. До речі, наречену сина теж звали Наталкою. І ось, напередодні їхнього весілля, життя підкинуло нам веселенький казус.У цей день син зі своєю нареченою не бачився. Клопоту було море, хвилювання — ще більше. І раптом, зателефонувавши по телефону, Олексій в розгубленості підійшов до мене і каже:- Мама. Моя наречена виявляється вже заміжня. Тільки що їй дзвонив і «нарвався» на чоловіка. Він сказав, що був у від’їзді, а зараз повернувся. Відчуваю, весілля потрібно скасовувати.

Начепив собаці поводок і пішов з дому.У мене почалася істерика. Гостей запросили, весілля оплатили, а головне — так зрадити Льошкіну любов!Тут постукали в двері. Вся в сльозах, відкриваю. Сусідка, така ж заплакана, як і я. Ні слова не кажучи, обнялися ми з нею, поплакали по-жіночому, від душі. Розповіла я їй про свою біду.Та на мене очі витріщила. Помовчала в задумі з півхвилини і, скоса поглядаючи спідлоба кудись в кут, тихо промовила:- А від нас зараз зять пішов. Він сьогодні тільки з півночі приїхав із заробітків, довго його не було … Ну, ти знаєш. Дочка у ванній була, а тут телефон її задзвонив. Ну, зять і підняв трубку. А там хлопець якийсь нареченим Наташкіним називається. Це що ж виходить? Поки зять у від’їзді був — наші дітки того, цього?

— Тьху, ти! — вигукнула я. У мене в голові тут же все склалося. — Ну тебе. Льошкіну наречену теж Наташею звуть Не знаю, вже яким чином Льошка переплутав номер телефону своєї нареченої Наташі з номером сусідської Наташки. Перехвилювався має бути перед одруженням.Загалом, нічка напередодні весілля видалася дуже бурхлива. Спочатку шукали мого сина, потім їздили до його нареченої, потім до Леніного зятя. До найдрібніших подробиць згадували злощасну телефоннц розмовц.Коли ж все прояснилося і встало на свої місця, ми довго сміялися, витираючи сльози радості.
Але ж всього кілька годин тому таких дров збиралися і могли наламати! Так що ніколи не поспішайте з висновками щодо іншої людини.Можливо, ви просто не знаєте всієї суті та обставин.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *