-А, ти назавжди йдеш від мене до неї? … Ось це ти спантеличив. Слухай, Рома, я не зрозуміла. Я тобі сьогодні тут боксери купила, дві пари. Мені їх тепер самій носити, чи що? Так вони мені тільки на кулак налізуть-ти ж як кошенятко. Або на ганчірки їх пустити?-Що кажеш, Ромка? Твоє рішення остаточне і безповоротне, тому що я суха і бездушна? А твоя Ангеліна, значить, задушлива? … Ні, це все зрозуміло, ти тільки скажи – мені тепер можна твої ” дурниці ” з ноута видаляти чи ні?-Рома, чому ти бубниш, що я несерйозно ставлюся до ситуації? Я ставлюся до неї дуже навіть серйозно! І у мене до тебе життєво важливе питання: ось з ранку у нас на роутері червоний вогник горить. Це не небезпечно? Він не бабахне?-Ну що ти ричиш там, Ромео? Ні, я все прекрасно розчула. Ти вважаєш, що наш сімейний корабель почав протікати і йдеш від мене до Ангеліни … до речі, вона там далеко? Будь другом, запитай у неї: вона сіянку на ринку вчора почім брала?-За двадцять п’ять? Нормально. Це в третьому кіоску від західного входу, так?
-Ромка, не гирчи, це мені треба нервувати, тому що я сподівалася на людину, а вона, коза високогірна, вже Анатолійовичу все сплавила. Ось, жартівники, з вами не тільки без чоловіка, але і без лука залишишся.-Що ти, Ромко, такий незадоволений? Чого-чого? Чекаєш, коли я запитаю, чому ти пішов до Ангеліни? Хм. Взагалі-то я хотіла поставити запитання по-іншому. Рома, в чому ти пішов до Ангеліни?-У картатій сорочці? Рома, у тебе хоч комір не брудний? А манжет перевірив? Не тримай мене будь ласка, ти ж не кожен день від дружини йдеш. Міг би і чисту сорочку одягнути.-Що кажеш, Ромчик? Ти все-таки чекаєш, коли я запитаю, чому ти пішов до Ангеліни? Ось в’їдливий ти прищ! Ну добре-добре, вважай, що запитала, раз тобі так треба. Отже, чому?-Тому що Ангеліна – креативна ночами? Ось це номер! І в чому це виражається, Ромка? Вона поперек ліжка спить, чи що?Кажеш, Ангеліна велика витівниця? Вау! Ні, Ромочка, про смаки, звичайно, не сперечаються, але дивні у тебе примхи, як я подивлюся. Спали ми з твоєю Ангеліною разом, коли у Петранецьких на хрестинах насвінячились. Нуль! Рома, вона була повний нуль!
Твоя Ангеліна розпростерлася на дивані як курка, всю ніч жувала мій туфель, а під ранок взагалі промовчу, що уткнула. Віриш – ні, але ніякого задоволення мені її креатив не доставив. Оригінальний ти, милий Ромочка.Що? Ти злишся, чому я не влаштовую сцен і не вою в голос? Чоловіче, ти годину бачиш? У мене перукарня в шість.Рома, ти все-таки вважаєш, що я безсовісно ставлюся до втрати чоловіка? Гаразд, давай сприйму совісно. Ексклюзивно для тебе. Рома, своїм відходом ти дійсно вибив у мене грунт з-під ніг. Геть!Недостойний ти, Рома. Ти пішов до Ангеліни, хоча прекрасно знаєш, що у Вовки завтра батьківські збори, а у мене о сьомій годині манікюр. Ти, значить, будеш зі своєю креативною і Ангеліною, а я тут хоч розірвись?Що ти говориш, Ромео? На розділі майна наполягати не будеш? Ура, слава Тобі Господи! Тобто твою зарядку тепер можна Вовці віддати, а то у нього стара накрилася? Хороший тато, хвалю.
Рома, про що ти там ще скиглиш? Хочеш, щоб я згадала всі спільно прожиті роки, засумувала і поплакала заодно з тобою? Йолки-палки, ось прибило тебе не вчасно! Ти знаєш, що в мене дві банки з огірками в холодильнику здулися? Ось де справжня мелодрама, а у мене перукарня на носі.Бачу, Рома, тобі хочеться якогось движу і серйозноїподружньої розмови? Ну, викладай бігом, а то у мене пельмені закипають і скоро буде не до тебе.Ти говориш відносини зАнгеліною у вас тривають вже давно і вона чекала тебе цілих півроку? Рома, ти мене доконаєш! Півроку – хіба термін? Я геть п’ять років чекала, поки ти поличку для взуття приколотиш, і то не розсипалася.Слухай. Я розумію, що у тебе зараз сентиментальний настрій, але ти передай своїй Ангеліні. Вам, звичайно, треба зараз будувати спільний побут, нести витрати та інше але нехай не забуває, що вона мені за крем триста п’ятдесят повинна. Я вам не племінниця олігарха – крем наліво і направо даром роздавати.
Ну ось, з цим розібралися, Ромчик. Щось я ще хотіла запитати згадала! Рома, ти мене ще хоч крапельку цінуєш? Ти мене хоч трішки любиш? Відчуваєш до мене залишки колишніх почуттів? Розумничок. Тоді поясни, як антивіруску в ноутбуці оновлювати? Тобі не складно, а мені майстра не викликати.Ну чого ти там зубами скрипиш, Рома? Кажеш, я веду себе як колода, наче й не було цих п’ятнадцяти сімейних років? А ти чекав бурхливої реакції і ріки сліз?Ромка, я б з радістю, але у мене в одній руці черпак, а інший я майонез в холодильнику шукаю. Зовсім невідповідний момент для концерту ти вибрав. Де ж цей майонез? Ти його до Ангеліни в придане не забрав? Хто тебе знає, там же цілих півпачки було.А ось, знайшла! Молодчина, Ромка, навіть майонез нам залишив, не зовсім ти пропащий. Слухай, якщо тобі життєвонеобхідні телефонні розборки, щоб все як у людей – ти мене десь після дев’ятої набери? Спершу Людці, про що вона зі своїм колишнім сперечалася, нехай хоч конспект накидає. Я ж по життю жінка неконфліктна. Чи не така креативна, як деякі