Було вже Геннадію за сорок, коли Люба тихо і спокійно запропонувала розлучитися. Геннадій трохи дар мови не втратив від такої пропозиції: вона все життя була покірною, ні в чому не потребувала, він забезпечував — чого їй не вистачало?

ПОЛЕЗНОЕ

Було вже Геннадію за сорок, коли Люба тихо і спокійно запропонувала розлучитися. Геннадій трохи дар мови не втратив від такої пропозиції: вона все життя була покірною, ні в чому не потребувала, він забезпечував — чого їй не вистачало?Генка одружився у двадцять два роки з Любою — спокійною, домашньої дівчині. У сім’ї він відразу взяв верх над дружиною: всі робили тільки після його схвалення. Люба не пручалася: чоловік — глава сім’ї, господар, на нього у всьому можна покластися.Тільки ось інший раз запитає Люба: — А чого так пізно?А Генка відповість: — А тобі яке діло?- Ну, як же, чоловік ти мені.- Ось і знай своє місце, дружина.Ні, Генка не змінював Любі, просто він був занадто самовпевненим, не вважаючи за потрібне відповісти дружині так, щоб не мучилася вона питаннями. Попросила сестра в борг грошей, Генка дістав їх загальну заначку і дав сестричці.

Люба кинулася, а грошей немає: — Гена, а ти куди гроші витратив?- А тобі що до того ?! — Чи віддадуть гроші, на місце поверну.Запитає Люба, що там у нього на роботі відбувається, а у відповідь: — А тобі-то яке діло, йди геть кухнею займайся.Задумав Геннадій машину поміняти, Люба хотіла обговорити з ним, яку марку брати.- Яке тобі до цього діло? Ти ж в них не розбираєшся, все одно я тебе вожу.І так двадцять років прожили. Геннадій в домі господар, а Люба при ньому. І всі ці роки часто чула від нього: що тобі?Син уже виріс, в армії відслужив, а Геннадій сам собі на умі: всі питання вирішував майже без згоди дружини. «А чого у неї питати, — думав він, — нехай каструлями займається, — їй до цього діла немає».Було вже Геннадію за сорок, коли Люба тихо і спокійно запропонувала розлучитися. Геннадій трохи дар мови не втратив від такої пропозиції: вона все життя була покірною, ні в чому не потребувала, він забезпечував, — що їй не вистачає.

— Чого це ти раптом надумала? — закліпав очима Геннадій.- А тобі яке діло? — також байдуже сказала Люба, як всі ці роки відповідав їй Геннадій.- Як яке діло ?! — розлютився він. — Я ж тобі чоловік, давай поговоримо.- Все життя намагалася поговорити, тільки ти не чув, ти ж господар, ти добувач, а я так — прислуга, яке мені діло.Люба розлучилася з Геннадієм. І жодного разу не пошкодувала. Ось тільки дивувалася потім, як стільки років прожила з людиною, яка ніколи не зважав на її думкою і бачив в родині тільки свою власну значимість.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *