Так сталося, що мені довелося деякий час бути в пологовому будинку разом з циганкою. Таке сусідство мене спочатку навіть обурило. А потім я змінила свою думку.Пологи були важкими. Нарешті, мені зробили кесарів розтин і завезли в палату. За годину привезли на каталці ще одну породіллю. Вона була циганкою. Коли побачила жінку-циганку, у мене спочатку виникло обурення. Але бажання встати з ліжка і йти комусь скаржитися не було. Подзвонила чоловікові, але він повідомив, що у нього нарада – передзвонить через годину. Однак за цей час я встигла познайомитися з жінкою ближче – і моє упереджене ставлення змінилося.Аза, так звали породіллю, була відкритою в спілкуванні і досить приємною.
Чого я аж ніяк не очікувала від неї. У неї також під час пологів щось пішло не так, тому їй зробили кесарів розтин, як і мені. Жінка вела себе досить пристойно. Мужньо переносила біль. Дуже хвилювалася за свою дитину. Це був син. Розповіла, що рік тому втратила дитину під час пологів. Тому дуже хвилювалася з цього приводу.Вдома на неї чекав чоловік. Як зрозуміла, вони жили осілим життям. Крадіжки були їх хобі. У селі у них була невелика хатина, а також якась робота, яка давала копійку на хліб насущний.Жінка також мала деякий досвід догляду за грудьми після пологів. Ділилася своїми набутими знаннями зі мною. Я була щиро вражена, що цигани бувають ще й такими. Тому зараз не суджу людей по їх приналежності.
Після кількох днів, проведених в палаті разом з Азою, я цілком змінила свою думку про цю жінку. Під час виписки ми навіть обмінялися телефонами, і зараз часто ділимося успіхами своїх немовлят.Оскільки я живу в достатку, то іноді роблю для малюка Ази невеличкий сюрприз – надсилаю поштою цікаві іграшки або щось з одягу. Для чого я це роблю? Не знаю. Правда, одного разу спіймала себе на думці, що це мій маленький відкуп від упередженого ставлення до цієї жінки в перші хвилини нашої зустрічі.А у вас було таке, що ви за певний час цілком змінювали власне ставлення до людини?