– У мене в голові таке не вкладається! – зітхає 35-річна Вероніка. – Уявляєш, у мене напарниця на роботі поїхала відпочивати на море, а сина залишила. Дитина ні разу в житті моря не бачила, але ж йому вже 13. Все літо в місті сидить, а мати, бачте, втомилася! Відпочивати вирушила! Ось як так можна взагалі? Напарниця Вероніки, Вікторія, в розлученні вже сім років, виховує 13-річного сина. Колишній чоловік з дитиною не спілкується, аліменти платить від випадка до випадку. Розлучилися через його п’янки – а після розлучення чоловік в тому ж дусі і продовжує своє життя.
адії, як на батька, на нього ніякої, і взяти з нього нічого. У перші роки після розлучення Вікторії з дитиною дуже допомогли батьки: водили внука в школу, зустрічали, робили уроки, годували обідами, забезпечували на канікулах. Вікторія згодом взяла в іпотеку квартиру в сусідньому з батьками будинку – абсолютно вбиту, після пожежі, одні стіни. Молода жінка набрала підробітків і мучилася, щоб платити кредит і паралельно робити ремонт у своєму новому житлі. Ні про які відпустки багато років Віка і не мріяла – працювала, і кожну копійку витрачала на квартиру. Літні канікули її син постійно проводив в місті.
Кілька разів за ці кілька років Вікторії вдалося влаштувати дитину в пришкільний табір, іноді по тижню-другому син гостював на дачі у тітки, але більшу частину часу влітку був удома, під наглядом бабусі з дідом. Про подорожі мова не йшла: грошей у Вікторії завжди було в обріз. До початку минулого навчального року Віка нарешті довела квартиру до розуму і переїхала туди разом з сином. Здавалося б, можна видихнути, але ні. Останній рік видався у Віки неймовірно важким. Доробляла ремонт, купувала меблі, платила іпотеку, а тут ще й на роботі почалися проблеми, та й здоров’я посипалося.
На початку весни Віку відвезли на швидкій з гіпертонічним кризом, тиском за двісті, потім почалася низка нескінченних ГРВІ з ускладненнями, а в червні, коли столиця просто знемагала від спеки, Віка знову загриміла в лікарню – на цей раз з пневмонією. Де вона її підхопила – загадка. Ну в офісі працював кондиціонер. Але в цьому офісі Віка далеко не перше літо, та й інших серйозно застудившихся, крім неї, не було. – Просто чорна смуга якась! – зітхала Віка. – На рівному місці знаходжу проблеми. Страшно жити! Мені ще іпотеку платити кілька років, а я вже вся розсипаюся!
– Відпочити тобі треба, ось що! – сказала Віці близька подруга. – Ось просто бери квитки – і на море! Хоч на тиждень! Тобі потрібна зміна обстановки. Вдома залишишся – не відпочинеш, навіть якщо на роботу ходити не будеш. Грошей немає летіти удвох з сином? Лети одна! Хлопець у тебе дорослий вже, нехай батьки за ним доглянуть … Спочатку Віка відмахувалася, але в підсумку так і зробила – взяла квитки на літак і домовилася з батьками, що вони будуть пару раз в день перевіряти онука, благо живуть в сусідньому будинку, і забігти увечері нескладно.
– Я б нізащо так не вчинила! – міркує Вероніка. – Не залишила б сина. Мені б і відпочинок був не в радість, якби я знала, що дитина моя вдома залишилася. Хлопець і так ніде особливо не був, нічого не бачив. Сидить все літо в квартирі, втикає в телефон, друзі роз’їхалися. А тепер ось ще й мати відпочивати полетіла! Зозуля якась, а не мати …
Мати на море, а син в міській квартирі з телефоном – дійсно жахлива ситуація, як вважаєте? А може, нічого такого страшного не відбувається? Дитина, судячи з усього, спокійна, безпроблемна, залишився в упорядкованій квартирі, біля холодильника з їжею, всього-то на тиждень. До того ж і дід з бабусею поруч. А жінці дійсно потрібен відпочинок і перезавантаження …