Сусіди в один голос заявляли, що вода належить всім. Тільки ось свердловину я копав зовсім один

ПОЛЕЗНОЕ

Кажуть же розумні люди, вибирай не будинок, а сусідів. Але всім догодити неможливо, доводиться шукати компроміси. Розумні люди завжди зможуть домовитися, і взаємовигідно попрацювати.Не знаю тільки, як з ідіотами спілкуватися. А як ще називати тих людей, що твоє майно вирішили оголосити спільної з ними власністю і викочують одну вимогу за іншим?
Городяни останнім часом часто перебираються в село назовсім. Втома від суєти, нездорова психологічна атмосфера, та й просто здоров’я вже не витримує міського бруду і хімічного асортименту продуктових магазинів. Відвозять дітей до життя на свіжому повітрі, благо за міську квартиру в селі можна взяти пристойний будинок.

Але будинок-то може і хороший, а сусіди трапляються різні. Нам ось не пощастило.Будинок ми купили відмінний, всі комунікації є, видно, що господар був турботливий і в ділянку вкладався. На ділянці була свердловина.Сусіди користувалися цією свердловиною з дозволу колишнього господаря; він їм навіть трубу особисту вивів.
Ну і ми подумали, що нам, води не шкода? Нехай беруть, звичайно.В результаті сусіди забирали води стільки, скільки ми самі не витрачали. Ми-то думали, їм поїсти та помитися, а вони цієї чистою водою зі свердловини і город поливали, а че такого? Навіщо річкову тягати або дощову збирати?

За роботу, за знос ніхто ні грошей не запропонував, ні іншу дружню «компенсацію».І ось ми якось різко з дружиною зірвалися на похорон родича на тиждень, поїхали. За цей час наш насос згорів.І сусіди, нітрохи не бентежачись, почали щодня дзвонити і просити якось вирішити проблему.Ми їм пояснюємо, мовляв, недоречно ви тут зі своїм дзвінком, майте совість. Приїдемо — будемо думати. Ті знову дзвонять: грядки поливу вимагають, а вода не йде. Я скипів:-Так замініть насос і далі поливайте!

-А з чого це ми будемо на чужій свердловині насос міняти? Раптом ви її потім закриєте?
Звичайно, насос ми замінили після повернення, але сусідам запропонували розділити рахунок хоча б за електрику. Ті обурилися, почали по селу розповідати, які ми Жадюга. Мовляв, насос з них вимагали, тепер хочемо ще і рахунки на них повісити.Подумали ми, та й закрили свердловину на замок. Чи не вводь в гріх, як то кажуть!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *