Надія та Михайло були одружені понад 20 років, перш ніж розлучилися. За час їхнього спільного життя у Михайла розвинулися проблеми з алкоголем, які часто призводили його до необдуманих, особливо у стані сп’яніння, поступків. Після одного особливо жорстокого інциденту на очах їхніх дітей Надія вирішила розірвати шлюб. Незважаючи на розлучення, Михайло відмовився з’їжджати із загальної квартири. Тепер уже колишнє подружжя жило окремо, але під одним дахом, що робило умови життя вкрай напруженими. Згодом вживання алкоголю Михайлом поменшало, і він став менш агресивним.
Через три роки їхня дочка завагітніла і вийшла заміж. Вона переїхала до своєї бабусі – матері Михайла. Коли бабуся померла, онука одержала її квартиру. Син подружжя також одружився і переїхав до родичів дружини. Минали роки і здоров’я Михайла погіршувалося. Відносини подружжя, з іншого боку, покращилися, і вони проводили час разом, особливо зі своїми онуками. Чергова напруженість виникла, коли їхня невістка виявила бажання успадкувати сімейну квартиру після смерті Михайла і запропонувала Надії переїхати до села.
За іронією долі Михайло звернувся до Надії з несподіваним проханням. Він вирішив знову одружитися з нею. Його мотивом було забезпечити все так, щоб вона стала його єдиною спадкоємицею, не дозволивши тим самим синові та невістці претендувати на квартиру. Він також висловив побажання, щоб Надія згодом поділила майно порівну між онуками.
Надія погодилася, і вони таємно одружилися вдруге. Михайло помер через 2 місяці. Оскільки Надія чекала на закінчення шестимісячного терміну вступу у спадок, вона передчувала реакцію свого сина і невістки, коли вони дізнаються, який геніальний план вигадав Михайло…