Моя свекруха, вдова, яка виростила двох синів, завжди підтримувала нас. Коли ми з чоловіком обрали міське життя і навіть працювали за кордоном, щоб купити невелику квартиру, його брат оселився поряд з мамою у своєму селі. Зараз, коли наш син навчається в Німеччині, ми помітили, що свекруха, наближаючись до 70 років, насилу справляється одна.
Занепокоєні ситуацією, ми запросили до нас мого дівера, щоб обговорити, що робити далі . Той відмовився взяти її до себе або переїхати до неї, пославшись на заперечення дружини.
Тоді ми вирішили повернутись у село, щоб допомагати свекрусі, а міську квартиру здавати в оренду для додаткового заробітку. Але тут виникла проблема. Дружина дівера зажадала, щоб ми ділилися з нею доходами від оренди. Вона стверджувала, що їм належить половина сімейного будинку (хоча свекруха досі володіє ним і ще не вирішила, як його розподілити), і ми маємо платити за своє перебування там.
Ми переїхали в село не заради спадщини, а щоб допомогти члену сім’ї, що потребує цього! Тепер ми запитуємо себе, чи дійсно ми щось повинні братові чоловіка та його дружині, враховуючи їхні претензії на ще не розділене сімейне майно.
Як правильно вчинити в даному випадку, щоб усі залишилися у плюсі і ніхто ні на кого не ображався?