У тридцять п’ять років Віктор, успішний власник стоматологічної клініки, задоволений своїми здобутками, купив дачу у селі. Віктор народився і виріс у сільській місцевості з мамою, Марією Антонівною, і завжди прагнув благополучного життя для себе та для неї. Його одинока мати, яка пожертвувала своїм сільським будинком, щоб фінансувати починання Віктора, знаходила міське життя сірим і нецікавим.
У відповідь на її старання Віктор подарував їй на день народження новий будинок, повернувши їй улюблене сільське життя. Проте Марія Антонівна жадала спілкування та дитячих криків у своїй оселі, тому часто розпитувала сина про його особисте життя. Віктор не збирався одружуватися і зосередився на своєму бізнесі, проте, коли він познайомився з сільською дівчиною на ім’я Настя, вона одразу здалася йому дуже гарною, цікавою і просто чарівною.
На щастя для матері, незабаром Віктор одружився з Настею, плануючи залишити її в селі з мамою, а самому працювати в місті. Згодом Віктор зрозумів, що таки його приваблює простота Насті та спокій сільського життя. Здавалося, з цим розумінням все мало налагодитися, проте їхні стосунки зіпсувалися, коли Настя, вирішивши влаштувати чоловікові сюрприз, приїхала до нього в місто і виявила його в ліжку з іншою жінкою.
Вражена побаченим, Настя вибігла на вулицю і потрапила в аварію, внаслідок якої знепритомніла. Сидячи в палаті Насті, тримаючи її за руку, Віктор, відчуваючи докори совісті та страх, усвідомлюючи цінність любові, яку він міг втратити за своєю дурістю.