Відносини Олени зі свекрухою, Надією Іванівною, являли собою постійну боротьбу, зіткнення старих та нових методів виховання. Надія Іванівна критикувала методи Олени з того моменту, як та відмовилася сповивати свою новонароджену доньку Марійку, як говорила свекруха. Мати Олени, Оксана Вікторівна, навпаки, з розумінням та повагою ставилася до сучасного підходу дочки до материнства.
Олена з чоловіком, Вадимом, жили у Києві та часто відвідували своїх батьків у селі. Незважаючи на початкову толерантність до критики, постійні візити та поради свекрухи, особливо під час вагітності та після народження Марійки, здалися Олені вже надмірними. Надія не соромилася критикувати дії Олени, будь то сповивання дитини, приготування їжі або навіть вирішення питання про те, який одяг купити для малюка, який ще не народився.
Свекруха давала непрохані поради, змушуючи Олену відчувати себе неповноцінною жінкою або навіть підлітком під опікою Надії. Ситуація досягла свого апогею, коли Надія розкритикувала рішення Олени взяти на прогулянку в сонячний день Марію, яка трохи прихворіла. Тоді Олена попросила свекруху піти з її оселі, заявивши про свої материнські права.
Тільки після цього подружжя нарешті спромоглося насолодитися спокоєм і усвідомити ступінь стресу, який вони відчували через постійне втручання Надії в їхнє життя. Вони вирішили провести новорічну ніч утрьох, і лише наступного дня відвідати батьків, підтвердивши тим самим свою самостійність та щастя у своїй маленькій родині.