Ми з дружиною планували завести дітей пізніше, але доля мала інші плани, і наша дочка народилася лише через рік після весілля. Вона стала нашою гордістю та радістю. Дружина присвятила весь свій час догляду за нашою маленькою принцесою, і те, що мало стати трирічною перервою в роботі, перетворилося на шестирічну. Зрештою, дружина почала працювати вдома, що їй дуже сподобалося.
Робота вдома дозволяла дружині доглядати нашу дочку, забирати її з дитячого садка і займатися домашніми справами, заробляючи при цьому трохи грошей на стороні. З моєю зарплатою нам не доводилося турбуватися про фінанси. Однак моя теща була незадоволена рішенням моєї дружини залишитися вдома і піклуватися про дочку. Якось дружина прийшла додому у сльозах після розмови з матір’ю. Теща критикувала її за те, що вона набрала вагу після полоrів, і натякала, що я можу їй через це зра дити.
Я заспокоїв дружину і сказав, щоб вона не звертала уваги на зауваження матері і більше не пускала її до нашої оселі. Коли нашій дочці виповнилося три роки, ми вирішили записати її до дитячого садка. Проте теща не схвалила наше рішення і намагалася відмовити нас, говорячи, що малеча тільки хворітиме і що ми повинні дозволити їй дбати про неї.
Ми не хотіли, щоб наша дочка втратила соціальні переваги від відвідування дитячого садка, тож залишилися при своєму. Нашій дочці подобалося ходити до дитячого садка, і щодня її вихователі надсилали нам її роботи та вироби. Ми були задоволені своїм рішенням та знали, що зробили правильний вибір для нашої родини. Якими б мудрими не були дорослі, пам’ятайте: тільки ви відповідаєте за своє життя, і як буде краще для вашої дитини – знаєте тільки ви!