Оля йшла нічною вулицею і nлакала, зовсім забувши, що в неї може потекти туш. Її коханий, заради якого вона була готова на все, кинув її відразу після того, як вона сказала йому, що чекає на дитину. -Я не впевнений, люба, що ця дитина має до мене якесь відношення, – цинічно сказав він. Оля обурилася, але її коханий відштовхнув її, сказавши, щоб вона забула про нього назавжди. Оля сподівалася, що він наздожене її та вибачиться, але він цього не зробив.
Натомість він пішов, залишивши її з розбитим серцем і невпевненою в тому, що робити далі. Повернувшись додому за північ, Оля у всьому зізналася батькові, який виявився напрочуд розуміючим. Він запевнив її, що вони будуть ростити дитину разом і що людські плітки не матимуть для них жодного значення. Минали місяці, і батько Олі дуже підтримував її. Якось, спускаючись сходами в метро, Оля побачила свого колишнього коханого з іншою дівчиною. Переповнена емоціями, вона впала зі сходів. Коли вона прокинулася в лікарні, то дізналася, що втра тила дитину.
Її стан був нестерпним, але життя тривало. Повернувшись на роботу через тиждень, вона познайомилася там із новим колегою Олексієм. Хоча спочатку вона вагалася, чи варто зав’язувати стосунки, але, зрештою, вони зблизилися і почали зустрічатися. Оля та Олексій одружилися, і коли у них народився син, вони назвали його Богданом на честь батька Олі. Дідусь Богдан був у нестямі від радості після поповнення, і сім’я здобула щастя разом, залишивши минуле позаду.