– Діти, увага! – сказав вчитель, – на перших двох уроках ми напишемо твір на тему: “Як я провів літо”. Але у кожного має бути своя назва. Зараз ви шестикласники, тому твір має бути великим та цікавим! Сніжана посміхнулася, згадавши свої неймовірні літні канікули. Це почалося наприкінці травня, перед закінченням п’ятого класу, коли мати Рита розбудила її одного недільного ранку. – Сніжано, вставай! – сказала Рита. – Мамо, що ти робиш? – Сніжана протестувала, – сьогодні неділя, немає школи! – Встань і вмийся, – наполягала Рита, – мені треба сказати тобі щось важливе.
Після сніданку Рита повідомила, що цього дня до них у гості прийде чоловік, і вона хотіла, щоб Сніжана потоваришувала з ним. Можливо, він стане її батьком. Сніжана уявляла собі високого вродливого чоловіка з акуратною борідкою. Але коли вона зустріла його, то була розчарована. Він був невисоким, не дуже привабливим і… лисіючим. Але дівчинка побачила повні надії очі матері та милостиво прийняла його. Минали дні, Сніжана звикала до нового члена сім’ї. Він був непоганою людиною, і він мав машину. Але він не був батьком, про якого мріяла дівчинка. Того літа вони гостювали у її бабусі та дідуся в селі, потім її мати та той чоловік одружилися.
Після цього вони всі разом вирушили на море. Повернувшись додому, чоловік звернувся до Сніжани із пропозицією: він хоче її удочерити. Вона погодилася після деяких роздумів. Разом новоспечена сім’я знайшла нову, велику квартиру для свого зростаючого осередку суспільства. У процесі Сніжана зблизилась із своїм новим батьком. Якось, коли вона випадково назвала його «татом», той обійняв її зі сльозами на очах. Пізніше мати сказала їй, що після Різдва вона матиме молодшого брата. Коли Сніжана сиділа в класі, голос учителя вирвав її із задуму. – Про що ти так мрієш? Чому б тобі не написати твір? – Мило посміхнулася вона Сніжані. Сніжана взяла ручку і написала заголовок: “Тепер він мій тато”.