Таня вже якийсь час обмірковувала ідею розлу чення. Вона вже спланувала своє нове життя з тими, кого любила. Вона подумки готувала себе до розмови зі своїм чоловіком Сашком. За п’ять років їхнього шлюбу Сашко жодного разу не обра зив її і не зрадив її. Він віддавав їй кожну копійку зі своєї зарплати та дбав про неї повною мірою. Однак у їхніх стосунках не було ні іскри, ні пристрасті, і якийсь жіночий смуток дратував її душу. Таня часто дивувалася, як вона, гарна, елегантна та розумна дівчина, опинилася з таким простаком, як Сашко. Вона пам’ятала, що її затуманив п’янкий аромат весни та бажання любити і бути коханою.
Здобувши диплом, Таня влаштувалася на роботу, де й познайомилася з Вадимом. Він разюче відрізнявся від Сашка і миттєво підкорив її душу і серце. Вони покохали одне одного, і Вадим натякнув на їхнє спільне майбутнє. Єдиною перешкодою був її чоловік, але Таня була сповнена рішучості вирішити цю проблему за всяку ціну. Під час розмови Сашко прийняла розлучення без протестів і лише попросила побачення з дочкою. Самооцінка Тані постра ждала через те, що Сашко так легко пішов, не попросивши та не переконавши її змінити своє рішення.
Через кілька днів Вадим переїхав до неї, і Таня почувала себе найщасливішою жінкою у світі. Їхні перші місяці разом були безхмарними, але народження їхнього сина далося нелегко: хлопчик наро дився слабким. У результаті, Вадим здався і пішов, залишивши Таню одну з їхньою хво рою дитиною. Наближалася пізня осінь, і Таня ще дужче почувала себе самотньою і нікому не потрібною. Однак Сашко прийшов у день її народження – і вона розnлакалася. Сашко обійняв її та запевнив, що вона не одна. Її син назвав Сашка “татом”. Життя Тані змінилося на краще, і вона більше не турбувалася про холодний і похмурий сезон, що наближається.