Мені пощастило вийти заміж за успішного чоловіка, якого я дуже люблю та поважаю. Він не тільки гарний і розумний, а й багатий. Його мати купила для нього чудову трикімнатну квартиру у центрі міста, і ми переїхали туди після нашого весілля. Моя свекруха продовжує підтримувати нас, надсилаючи їжу та одяг. Ми вдячні їй за допомогу, але й ми з чоловіком працюємо і добре заробляємо, знаючи, що зрештою маємо утримувати його матір.
Однак мої батьки ніколи не були раді за мене . Вони вважали, що, оскільки в мене все склалося добре, я маю допомогти своїм молодшим братом і сестрою. Мій брат таємно одружився і переїхав до моєї матері, і вона натякнула, що я маю допомогти їм грошима. Коли свекруха успадкувала квартиру, ми вирішили поки не продавати її і залишити на майбутнє. Наступного ж дня їй зателефонувала моя мама і попросила впустити туди мого брата з його дружиною.
Не знаю чому, але свекруха погодилася. Однак мама мого чоловіка вирішила повернутися до себе додому і попросила мого брата і його дружину покинути квартиру. Моя мати була в люті, розсердилася на мене, звинувачуючи мене у всьому тому. Вона вважала, що я зобов’язана піклуватися про свою сім’ю і я навмисно обрала невдячних родичів. Але я не можу і не хочу піклуватися про всіх, і ставлю на перше місце свою сім’ю.