У якийсь момент свого життя Ганна та Вася опинилися у дуже тяжкому становищі. Ганна була у декреті, а Василю постійно затримували виплати. Але якось, повернувшись додому, чоловік повідомив благу річ: -Радій, люба. Мене відправляють на північ, у відрядження. Обіцяють велику зарплату. Навіть грошей дали на дорогу. Те, що Ганна мала залишитися одна протягом 3 місяців, її не дуже турбувало, оскільки сім’ї дійсно потрібні були гроші. На видані гроші вони купили Василю все, що було потрібно в дорогу і спочатку заплатили за комунальні. У результаті на руках лишилося 11 тисяч.
Ось лише за кілька днів до свого від’їзду чоловік повідомив, що забув заплатити за щорічне страхування машини. -І навіщо нам ця страховка? Якщо заплатимо, нам залишиться лише 2 тисячі. Як ми проживемо на ці гроші усі ці місяці? -А куди ти їх витрачатимеш? Ми ж всього накупили. Он, закруток скільки… -Ні вже. Повернешся із відрядження, тоді й зробиш цю страховку. Василь поїхав, а Ганна, провівши чоловіка на вокзалі, повернулася додому. Коли вона зазирнула у скриньку, де лежали всі заощадження, то була здивована: там лежали лише 500 гривень.
-Синку, підійди-ка. Зізнайся: це ти взяв гроші зі скриньки. -Ні, мамо. Ти ж мене того разу посва рила і сказала, щоб я не торкався грошей. Увечері, коли чоловік доїхав і зателефонував, Ганна насамперед запитала: -Ну, і де гроші? Василь зберігав спокій: -Я все-таки сплатив страховку. Мало, що може статися! -А Де тоді решта грошей? -Взяв із собою. У дорогу таки їхав. Раптом знадобилися б… Ганна повісила трубку, сіла і почала думати про розлу чення. Але не минуло й кілька хвилин, як на телефон прийшла смс, що повідомляє, що рахунок поповнений на 10 тисяч. З того дня минуло кілька років. Зараз родина щаслива і ні чого не потребує. Ось тільки Ганна досі не може забути тих 500 гривень, через які мало не зруйнувалася її родина.