Ми зі своїм хлопцем Андрієм зустрічалися із шістнадцяти років. Потім його забрали до ар мії. Мені було дуже самотньо без нього, і так сталося, що я пересnала з його другом. Це тривало деякий час, а потім я дізналася, що я ваrітна. Відразу після цієї звістки він зник. Андрій повернувся з ар мії та, побачивши мене з жи вотом, дуже розча рувався. Він навіть дивитись на мене не міг. За кілька місяців я наро дила. Мама приїхала нас забирати з ліkарні дуже радісна. Я думала, що вона раділа появі онуки, але вже вдома я дізналася справжню причину . Там я зустріла Андрія. Виявилося, що він прийшов робити мені пропозицію і готовий виховувати мою дитину. А в цьому переконала його мама.
Сказала, що якщо він мене любить, то мусить на мені одружитися, незважаючи ні на що. Ми одружилися та жили разом десять років. Не те щоб усе було чудово, але жили ми нормально. Хоча в кожній сва рці він мені нагадував, що дочка йому не рідна, і все одно він узяв мене за дружину. Від цих слів мені завжди ставало не по собі. А свекруха завжди мене боронила, у всьому підтримувала. Мою дочку кохала, як рідну. Згодом вона стала мені ближче, ніж чоловік. Я любила її, як рідну матір. На наші десяту річницю весілля чоловік повідомив, що зра див мені, як і хотів зробити вже десять років. Для мене це був удар. Я йому була вірна протягом десяти років і ніколи не дивилася в бік іншого чоловіка. Чоловіка виба чити я не змогла.
Мене знову ж таки у всьому підтримувала свекруха. Коли через два роки після нашого розлу чення Андрій знову одружився, свекруха не була рада новій невістці і навіть новому онукові. А Андрій це помічав і це йому не подобалося. Він не розумів, чому мама покохала чужу дитину. А вона сказала, що за ці роки я стала для неї донькою, а моя донька її рідною онукою. Я була безмежно вдячна їй. Коли в мене з’явився новий чоловік, я соромилася їй розповідати про це. А вона так зраділа цьому, обійняла мене та щиро привітала. На нашому весіллі були лише близькі люди, зокрема моя свекруха. Я дуже вдячна, що доля послала мені таку чудову людину. Я все життя буду вдячна їй за підтримку в найважчий для мене час.