Зі своїм чоловіком Вадимом ми у шлюбі були 5 років. Разом ми із самого університету. Одразу придивилися один до одного, сподобалися і стали дружити. Потім і кохання з’явилося. Ми всього у житті з Вадимом домагалися разом. Я пам’ятаю той скрутний час, коли ми розписалися і стали жити разом. Ми мали мало грошей, але ми вірили в те, що все витримаємо. Почали накопичувати поступово на власне житло. Потім батьки трохи допомогли і ми купили квартиру. Потім народився наш син, чоловік був такий радий, що з’явився спадкоємець. У той рік у нього стало багато відряджень, він брав будь-яку роботу, аби встигати прогодувати сім’ю, бо я не працювала і була в декреті.
І ось недавно мені зателефонувала якась жінка. Вона почала мені розповідати, що виявляється мій Вадим мене не любить, тому що у нього був роман із цією жінкою. Я не могла в це повірити, бо повністю довіряю Вадиму. Увечері я все ж таки вирішила поговорити з Вадимом. Чоловік послухав мою розповідь про дзвінок із жінкою, опустив очі та сказав, що це правда. Він одразу почав пояснювати. Виявляється, 5 років тому, коли він був у відрядженні, вони з колегами багато випили. Він і сам уже не пам’ятає, як прокинувся із чужою жінкою. Але він її не знає і більше ніколи з нею не спілкувався. Він не розуміє, чому вона вирішила згадати його через 5 років і просто так розповісти все дружині.
Вадим клявся, що дуже мене любить і ніколи не піде від мене із сином. Я вірю своєму чоловікові. Наступного дня ми разом вирішили зателефонувати цій жінці, щоб дізнатися про її мотиви . Вона розповіла, що виявляється заміжня. Але вона має двох дітей від Вадима, її новий чоловік поставив умову, мовляв, чужі діти йому не потрібні. Тому вона була змушена віддати дітей до дитя чого будинку. Виявилося, що саме тієї фатальної ночі, вона заваrітніла відразу двійнятами. Ми з Вадимом переглянулись і одразу прийняли рішення, що дітей треба вси новити, просто так їх не можна кидати. Вони стануть такими ж рідними, як наш син.