Мій батько пішов із сім’ї, коли мені було 9 років. Він повертався лише у день мого народження, приносив трохи цукерок. Я думав, що він пограє зі мною, поговорить, адже я так сильно сумував за ним. Але він просто залишав цукерки і одразу йшов. Згодом він взагалі перестав приходити до нас. Але в мене була поряд моя любляча мама, яка робила все, щоб добре мене виховати і виростити. Коли я став повнолітнім, то мама сильно захво ріла. Я багато працював, щоб купувати дорогі ліkи, але нічого не допомагало. Мені було страաно, бо її життя було на волосині. Тоді прийшов тато. Він лише поцікавився, кому після матері дістанеться будинок.
Почувши таке, я виrнав його з дому, обійняв маму і сказав, що вона житиме. Мама гладила мене по голові та заспокоювала. Через три місяці її не ста ло. Тоді я втратив будь-який сенс життя. я сидів удома цілодобово, нікуди не виходив. На той час мене врятувала сусідська дівчинка. Вона навчалася в останньому класі, але щодня після школи вдавалася до мене, щоб чимось нагодувати. Було видно, що я їй подобаюсь. Вона питала мене, чи стане вона колись моєю дружиною. Я відповідав, що коли вона виросте, то стане. А потім я поїхав до міста. Став там працювати, збирати гроші.
Тільки все було так сіро і нудно, я не зміг знайти собі дівчину, не зміг знайти хороших друзів. Тоді я вирішив повернутися до своїх рідних країв. Будинок опинився в хорошому стані, адже та сама сусідська дівчинка стежила за ним за моєї відсутності. Ми зіткнулися випадково на вулиці . Вона так змінилася, довге чорне волосся, блакитні очі-справжня красуня. Ми посиділи у мене вдома, випили чай, поговорили про життя. я закохався в неї як хлопчик, а під Новий рік зробив пропозицію. Вона сказала, що чекала на цей момент кілька років, так і стала сусідська красуня моєю дружиною.