Я виховала сина одна. Він уже дорослий та самостійний чоловік. Я мріяла про невістку. І дуже не хотіла, щоб наші відносини з нею склалися за класикою. Я готувалася до зустрічі з нею. І ось цей день настав. Андрій якось привів дівчину і сказав, що хоче з нею одружитися. Я не була проти, адже давно мріяла про онуків. Хотілося, щоб ми мали велику родину. Я дуже любила свого єдиного сина, хоч і за своє життя наро дила лише одну дитину. Оксана була з небагатої родини. Батьки не мали можливості їй допомогти, тож дівчина змушена була працювати. Діти почали жити у моїй квартирі. Я ж не стала заперечувати. Маю трикімнатну квартиру, місця вистачало всім.
І з першого дня у невістці мені дуже не сподобалася одна річ – вона почала брати мої особисті речі. Я не могла їй відмовити. Хоча гадаю, свої речі не потрібно позичати іншим. Спочатку невістка попросила у мене піжаму, бо їй було холодно. І я дала їй свою улюблену піжаму, яку нещодавно придбала. Хоч і сама була не проти її вдягнути. Минуло два місяці, а невістка так і не повернула мою піжаму. Начебто в магазині їх немає. А вчора вона підійшла і сказала, що хоче одягти мою теплу куртку, бо їй холодно вранці чекати автобус. Я аж зніяковіла від її прохання. Не знала, що й відповісти. Тоді Оксана без мого дозволу відчинила мою шафу і взяла куртку. Я промовчала. Не хотіла сва ритися з нею.
Але наважилася поговорити про це із сином . Він вислухав мене, а потім сказав, що нічого поганого в цьому немає і не потрібно створювати конфлікти на рівному місці. А два дні тому я помітила, як невістка користується моєю помадою. Тоді я вирішила цю проблему. Попросила майстра поставити замок у моїй кімнаті, щоб ніхто за час моєї відсутності не наважувався заходити до моєї кімнати. Сина це неабияк розлютило, а невістка зрозуміла, в чому причина моєї поведінки. Вечеряти діти мене не запросили. А я ж вдала, що все нормально, спокійно прийшла на кухню і накидала собі їсти. Сподіваюся, на цьому наш конфлікт вичерпався.