Таня сумно поверталася після роботи додому. Сумна вона була, бо розлу чилася зі своїм хлопцем, з яким колись будувала щасливу родину, думала, що вони завжди буду разом. Очікування дівчини не справдилися. Вона йшла і думала про свої турботи, як раптом почула біля під’їзду якийсь тихий nлач. Таня відволіклася від своїх проблем і подивилася навкруги, біля дверей лежала маленька дитина. Таня взяла дитину, викликала швидку, а поки що пішла додому. У неї сусідка-багатодітна мати. Тож та допомогла нагодувати малу.
Таня дивилася на маленьку дівчинку, їй було так шкода дитини, хто взагалі міг посміти просто залишити новонароджену на вулиці в холод. Швидка забрала дитину. Але Таня постійно думала про неї . Адже дівчинка мала такі крихітні пальчики, такі милі щічки. Таня помітила, що сильно переживає і сумує за дитиною. У результаті Таня не стрималася і пішла до будинку малюка. Вона заявила, що хоче забрати собі ту малечу, яку знайшла на вулиці. Далі була рутинна робота зі збору всіх документів.
І ось нарешті Таня сиділа вдома, на руках тримала малечу, розповідала їй вголос казки, щоб дівчинка заснула. У всьому Тані допомагала її сусідка, навіть дочки сусідки були раді допомогти і подивитися на маленьку сусідку. При чому дівчинка виявилася такою тихою та спокійною. Щоразу Таня дивилася їй у очі і вражалася тому, як в новонародженої дівчинки такий розумний і глибокий погляд.