Батьки Юлії подарували молодим на весілля квартиру, яка дісталася їм у спадок від бабусі. Ну, як подарували, віддали ключі. Живіть, мовляв. Теж не погано. Адже жити по чужих кутах молодятам не треба було. Квартира потребувала серйозного ремонту. І тут почалися перші нестиковки між зятем та тестем із тещею. Андрій вважав за краще сучасний, лофтовий стиль. Щоб простору було більше, а одна зона відокремлювалася від іншої кольором, а не стінами та дверима. Але тесть був прихильником класичного, “бабусиного” стилю. Андрій хотів темні, монохромні шпалери. Але тесть заявив, що це квартира, а не склеп. І змусив купити шпалери в квіточку.
Андрій хотів натяжну стелю, але теща зажадала, щоб на стелі була ліпнина. “Село!”, подумав зять, але розсудливо промовчав, розумів, що право голосу тут не має… Андрій повісив на стіну величезний плакат улюбленого рок-гурту, теща розлю тилася. – Це ще що за неподобство! Негайно зніміть! Але якби справа була лише у ремонті. Батьки Андрія приходили до них у гості рідко, лише попередньо погодивши з молодими своє відвідування. Батьки Юлії приходили чи не щодня і засиджувалися допізна… Того дня Андрій із Юлією вирішили провести романтичний вечір, але тут приїхала теща з валізою. Відчинила двері своїм ключем. – Ми з батьком посва рилися. Я житиму тут. Наступного дня Андрій сказав, що на якийсь час, поки теща тут, він переїде до батьків. Юлія сприйняла це як демарш.
Виказала чоловікові: – Мої батьки подарували нам квартиру, а ти не хочеш виявити до них поваги. – Я тобі давно пропонував, давай переїдемо на орендовану квартиру. Моїй зарплати цілком вистачить і на оренду, і на накопичення для попереднього внеску за іпотеку. – У мене є квартира, – підвівшись ніс відповіла Юля. – Тоді давай, хоч би, поміняємо замки на дверях. Або нехай твої батьки попереджають про свої візити. – Ось ще. Я ні в кого не зобов’язана питати дозволу, щоб прийти до своєї квартири! – заявила, як завжди, теща, що не вчасно з’явилася. – Ну, ви між собою розберетеся, чия це квартира, а я пішов, – сказав Андрій і пішов збирати свої речі. Юля дзвонила, nлакала, благала чоловіка повернутися. Але сама йти за чоловіком відмовлялася. За місяць вони розлу чилися.