Я пам’ятаю, як у студентські роки я мала одну подругу Оксану. Спочатку ми нормально дружили, були як звичайні дівчата. Допомагали один одному, жили разом у гуртожитку. Але потім у Оксани з’явився хлопець. Це був Руслан, і він був із дуже багатої родини. Руслан добре вчився, він намагався у всьому слухатися батька, бо розумів, що колись його бізнес перейде до нього. Коли Оксана почала з ним зустрічатися, то різко почала змінюватися. Тому що хлопець добряче балував її подарунками, давав багато грошей. У результаті він винайняв для неї квартиру, щоб його наречена не жила в гуртожитку.
На останньому курсі університету Оксана вийшла заміж за Руслана. У них було таке шикарне весілля, що мені не вистачить слів, щоб усе це описати. Після весілля наречені переселилися у великий заміський замок. Це саме замок, а не будинок. Вони мали багато прислуги, навіть був свій дворецький. У Оксани народилася дитина, але щоб вона не втомлювалася Руслан тут же найняв кілька нянь для дитини. А Оксана тим часом відпочивала. Мені було завидно тому, що вона все має, хоча сама Оксана ніяких зусиль до цього не прикладає.
Потім апетити Оксани виросли на стільки, що вона щодня влаштовувала якесь свято, постійно гуляла клубами, веселилася з різними компаніями. У той час, як її чоловік тяжко працював, а дитина постійно була з нянею. І я вирішила, що настав час провчити Оксану за те, що вона не цінує те, що має. Я спеціально на одному святі сnоїла чоловіка Оксани-Руслана. І на ранок ми прокинулися з ним разом . Коли Оксана про це дізналася, то відразу розлу чилася з чоловіком. Наразі вона живе зі своїми батьками, дитину вирішили залишити у Руслана, бо так буде краще. Тепер Оксана хоч зрозуміла, як легко все здобула, та як легко можна все втратити.