Напевно, не кожна наречена на моєму місці наважилася б на такий сміливий вчинок. На власному весіллі я вигнала гостей. Так, я серйозно, то все й було. Я просто в процесі зрозуміла, що ці люди недостойні бути присутніми на найщасливішому дні мого життя. Коли ми з Андрієм виходили з цеp кви, я випадково підслухала те, про що люди шепочуться. Вони дуже неприємно критикували організацію урочистостей, мій зовнішній вигляд і вигляд нареченого. І не соромно було робити так під стінами святого місця. Я готувалася до весілля майже півроку, все було дуже ретельно підготовлено, а вони примудрилися у всьому знайти якісь недоліки.
Тоді я нічого не сказала, не видала те, що все чула, але в голові зародився план. Коли ми прибули в ресторан і всі розсілися, я попросила мікрофон тамади. -Доброго дня дорогі гості, я прошу покинути цей захід тим, хто посмів злословити про нас під стінами це pкви! Нехай наше щастя сьогодні з нами розділять ті, хто справді за нас радий. Коли ніхто не зрушив з місця, я почала називати поіменно, остаточно цих людей зганьбивши. Не шкодую про свій вчинок.