З Олексієм ми разом уже понад шість років, але свекруха боїться, що я його обдурю і кину. Все б нічого, але в нас і дитина є спільна. Одружилися ми з Льошею з великого кохання. Я з самого початку зрозуміла, що він саме та людина, яка мені потрібна. Льоша каже, що це було взаємне відчуття. Ми за рік стосунків стали жити разом, між нами ніколи не відбувалося сварок. Якщо була якась розбіжність, ми терпляче розмовляли і намагалися знайти рішення, яке влаштує всіх. Ось стосунки з ріднею чоловіка – окрема історія.
Його батько прийняв мене мало не як рідну дочку. А ось мама прийняла з підозрою, у кожному її вчинку прозирає те, що вона мені не довіряє, хоча зовсім незрозуміло, чим я таке заслужила. Коли Льоша зібрався взяти квартиру в іпотеку, мати закотила істерику і наполягла, щоб вона була на неї записана. Справа в тому, що я з дуже гарної родини, мої батьки точно забезпечать мене житлом, якщо буде потреба. Я не з тих, хто всіляко боротиметься за майно. Та й взагалі ми і не плануємо розлучатися, у нас все просто чудово. Добре ще, що хоч би нашу спільну дитину вона не проти прописати.